«На душу лягають рядки…» – це третя книга Володимира Осінчука. Попередні дві – «Життя як мить» та «Забавна абетка» – знайшли свого читача.
«Львівська поетична школа – багата і різнобічна. Тут є усе… і навіть більше. Важко когось здивувати новизною, оригінальністю і самобутністю. Володимир Осінчук і не прагне когось дивувати. Хоча ні – дивувати якраз і прагне. Адже чоловік усе життя займається далеко не «поетичними» справами. І враз!... І нате вам!... Плід дозрів і мусить упасти, аби дати буйні сходи», - розповідає письменник, поет, голова спілки письменників України у Львівській області Ігор Гургула, гортаючи сторінки книги.
Стежини дитинства, лірика, патріотизм, етюди природи вселяють оптимізм у душу читача та визначають кредо українця: «Не здавайся – все здолаєш».
Пропонуємо до Вашої уваги декілька поезій, які увійшли до збірки:
Не бачив Бога, але вірю
Десь всередині, глибині
В його прихильність і довіру,
Тепло дароване мені.
Не бачив Бога та надія,
Як крапля ранішня роси.
Змиє гріхи, добром наділить,
Ти лишень щиро попроси.
Не бачив Бога, мить любові,
А щастя – це не передать –
Тече у жилах, і у крові,
В душі, на серці благодать.
Не бачив Бога і не смію
Когось у цьому я винить.
Існує віра та надія,
Потрібно жити та любить.
Я хочу усміхнену долю,
Щоб мрії збувались завжди.
З надією в краще, любов’ю
Життєву стежину пройти.
А також здоров’я для рідних,
Щоб довго прожили батьки.
До старших відносились з шаною й гідно,
Та діти не знали біди.
Я хочу, щоб заздрощі зникли
Та підлість і зло заодно.
Всі щирі були та привітні
Із вірою жили в добро.
Так хочеться десь ідеалу,
Покращення, щастя в житті.
Краплина бажань – це так мало,
Щоб радісно стало душі.
17.07.2017
Мене будуть вчити усі хто накрав,
Як правильно жити ще маю.
Я завжди дотримувавсь норм, навіть прав,
А також закон поважаю.
Мене будуть вчити Вкраїну любить,
Хто рве на шматки її рідну.
І збреше, обдурить буквально за мить,
Приховує душу безстидну.
Мене будуть вчити, як вижити всім,
Коли пояси затягнули.
Таки не накрались і мало все їм,
Вони забувають минуле.
В душі вже нарвало, терпінню вінець,
Щось змінювать треба, напевне,
Брехні, лицемірству, блюзнірству – кінець,
Тоді це життя не даремне.
22.12.2015
Щоб придбати збірку поезій Володимира Осінчука «На душу лягають рядки…», або запросити автора відвідати Вашу установу та презентувати книгу, звертайтеся на електронну поштову скриньку: v.b.osinchuk@gmail.com.
Немає коментарів