15 серпня виповнилося 248 років від дня народження Вальтера Скотта (1771-1832) – всесвітньо відомого британського письменника, поета, історика, збирача старожитностей, адвоката, за походженням шотландця.

Народився 15 серпня 1771 року в Единбурзі, в родині заможного юриста. У сім’ї з 13 дітей вижило шестеро.

З дитинства письменник страждав паралічем, в результаті якого на все життя залишився кульгавим. Його часто возили на лікування в курортні місця. Незважаючи на свій фізичний недолік, уже в ранньому віці вражав оточуючих живим розумом і феноменальною пам’яттю, багато читав.

У 1778 році повертається в Едінбург. Із 1779 року навчається в Едінбурзькій школі, в 1785 році вступає до Единбурзького коледжу. У коледжі захопився альпінізмом, зміцнів фізично і набув популярності серед однолітків як відмінний оповідач.

Разом зі своїми друзями організував в коледжі «Поетичне суспільство», вивчав німецьку мову.

У 1792 році в Единбурзькому університеті складає іспит на звання адвоката. Після цього він активно займався юридичною практикою і багато подорожував по країні. Попутно збирав народні оповіді і легенди про героїв країни. Захопився перекладами німецької поезії, анонімно опублікував свої переклади балади Бюргера «Ленора».

У 1791 році він вперше закохався, однак Вільяміна Белшес віддала перевагу іншому. Це стало найсильнішим ударом для молодого Вальтера, і він не раз використовував образ дівчини у своїх творах. Одружився В. Скотт в 1797 році на Шарлотті Карпентер, був зразковим сім’янином; любив свій маєток Ебботсфорд, який перебудував, зробивши з нього невеличкий замок.

У 1830 році він переносить перший апоплексичний удар, який паралізував його праву руку. У 1830-1831 Скотт зазнає ще два апоплексичних удари.

Помер від інфаркту 21 вересня 1832 року.