До Міжнародного дня сліпоглухих педагоги НРЦ «Левеня» відвідали практично всі райони Львівської області з просвітницькою метою. Спеціалісти зустрічались з батьками дітей, що мають проблеми зору, та розповідали їм про можливості психолого-педагогічної і медичної реабілітації, про нові законодавчі акти, спрямовані на підтримку навчання дітей з особливими освітніми потребами. Зустрічались з працівниками сільрад, районних поліклінік, молодими мамами, що опинились у складних життєвих обставинах, пов’язаних з народженням дитини зі складними порушеннями зору. Протягом тижня щодня 200-400 км по районних містах, селищах і маленьких селах! Ще раз переконались, що батьки практично не обізнані з можливостями реабілітації, які надає держава, що законодавство України, яке захищає персональні дані дітей, може зіграти злий жарт з дітьми та їх батьками! Ось витяг зі звіту моєї колеги : «Лікарня невелика за розміром, обслуговує як дорослих, так і дітей. В ній є один офтальмологічний кабінет. Лікар-окуліст на момент приїзду педагогів була на курсах, тому бесіду мали з медичною сестрою. Вона зазначила, що …. в їхньому місті вона не знає дітей, які підпадають під категорію сліпих і слабозорих дітей, хоча нібито є одна дитина з міопією «сильного» ступеня, але вона їздить на медичну реабілітацію в Брюховичі. Дані про цю дитину чи можливих інших дітей медсестра відмовилась надати, наголошуючи на конфіденційність.» Медичний працівник поступила в межах закону, але медики, зазвичай, НІЧОГО не знають про можливості і потреби спеціальної педагогічної допомоги таким дітям і не повідомляють батькам потрібної інформації! А, в кінцевому варіанті, страждає дитина, яка могла б отримати спеціальні послуги чи то вдома, чи то в навчально-реабілітаційному центрі! Двадцять років пробуємо зсунути з мертвого місця поінформованість медиками батьків сліпих і слабозорих дітей!!! Ну так тяжко:((