19.10 – 102 роки від дня народження Ігоря Кириловича Свєшнікова (1915–1995).

Український історик, археолог, дослідник Берестецької битви 1651 року, доктор історичних наук (1972). Академік Краківської академії наук.

Ігор Кирилович Свєшніков народився 19 жовтня 1915 року у Києві у дворянській сім'ї Кирила Петровича Свєшнікова та Надії Миколаївни Радченко. Через шість років (у 1921 р.) родина переїхала у свій маєток в с. Хотин Дубенського повіту Волинського воєводства (нині Радивилівський район Рівненської області), де Ігор провів дитячі роки. У 1930 році він вступив до 4 класу гімназії м. Дубна. Закінчивши гімназію у 1935 році Ігор Свєшніков здав конкурсні іспити на юридичний факультет Львівського університету. Але вже через рік, випадково потрапивши на лекції відомого археолога, професора Леона Козловського, настільки захопився археологією, що вона стала головною справою усього його життя. Офіційно навчаючись на юридичному факультеті, з власної ініціативи він відвідував усі лекції з археології, відбув на кафедрі археології практичні заняття і став активним учасником археологічних семінарів. Протягом 1946-1950 рр. І.К. Свєшніков брав участь у ряді археологічних експедицій, організованих Львівським відділенням Інституту археології Академії наук, що працювали на теренах Прикарпаття та Волині (Волиця Страклівська, Костяниць, Ріпнів). Паралельно з музейною роботою І.К. Свєшніков здавав іспити і заліки, писав курсові роботи на історичному факультеті і в 1950 році закінчив навчання в університеті, здобувши диплом про вищу освіту. У 1952 році він здійснює самостійні розкопки поселення ранньоскіфського часу біля с. Сухостав на Тернопільщині, а протягом п'яти польових сезонів (1953-1957рр.) на запрошення Тетяни Сергіївни Пасек працював у складі експедиції Інституту археології АН СРСР у Молдавії. Восени 1957 року поблизу с. Дитиничі І.К. Свєшніков разом із Г.М. Власовою досліджували могильник ІН-ІУ ст. н.е., де вперше було здобуто матеріали, що засвідчували присутність на території Волині гепідських племен; протягом 1957-1958 рр. у цьому ж складі вивчалися поселення та могильник початку бронзової доби біля с. Здовбиця Здовбунівського району на Рівненщині. Здобуті І.К. Свєшніковим протягом 1945-1958 рр. матеріали були покладені в основу написання кандидатської дисертації на тему «Пам'ятки племен бронзової доби Прикарпаття і Західного Поділля», яку він успішно захистив у 1958 році в Інституті археології АН СРСР. У системі Міністерства культури України це була перша кандидатська дисертація, захищена в Україні музейним працівником. 20 вересня 1959 року І.К. Свєшніков переходить на роботу у відділ археології Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). У стінах Академії наук України розпочиналась нова сторінка у діяльності І.К. Свєшнікова. Це були будні, насичені невтомною працею. За час роботи в Інституті суспільних наук Ігорем Кириловичем було проведено кілька десятків експедицій (обсяг статті не дозволяє докладніше на них зупинитися), під час яких розкопувалися поселення та могильники широкого хронологічного діапазону: кам'яна доба — середньовіччя; відкрито десятки нових археологічних пам'яток на території Прикарпаття, Поділля та Волині. Результати цих досліджень були покладені в основу докторської дисертації «Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III — на початку II тисячоліття н.е.», яку він захистив у 1972 році в Інституті археології АН СРСР (Москва). Дисертаційні матеріали у 1974 році були видані у вигляді однойменної монографії. Наукова значимість обстежених пам'яток і висновки дослідника продовжують зберігати гостру актуальність і до сьогоднішнього дня. Він уперше підготував і видав "Довідник з археології України. Ровенська область" (1982) при сприянні Ю. М. Нікольченка, а сприянням В.Я. Сидоренка, директора Рівненського краєзнавчого музею, і безпосередній (багаторічній у майбутньому) допомозі П.Я. Лотоцького, директора архітектурного комплексу «Козацькі могили», у 1970 році було організовано першу розвідкову експедицію на місце битви 1651р. під Берестечком (Радивилівський район Рівненської області). Ці праці поклали початок широкомасштабним дослідженням, що безперервно тривали чверть століття, внаслідок чого стали його численні публікації у періодиці, виступи на різних наукових конференціях, а також фотопутівник "Музей-заповідник "Козацькі могили" (1990) та історико-археологічне 300-сторінкове дослідження " Битва під Берестечком" (1993). У книзі вперше було докладно відтворено перебіг битви і встановлено, що козацька армія за своєю організацією, військовою тактикою і озброєнням стояла на одному рівні з іншими тодішніми європейськими арміями, перевищуючи їх своїми бойовими якостями: подано історичну оцінку битви під Берестечком і її ролі у подальшому ході Визвольної війни українського народу. Про велике значення здобутих матеріалів і їх наукову вагу свідчить популярність виставок козацьких старожитностей із розкопок, які демонструвались у ряді міст Польщі та Канади. На запрошення П.П. Смоліна, директора новоствореного державного історико-культурного заповідника у м. Дубно, 31 липня 1995 року Ігор Кирилович прибуває у місто, яке завжди займало у його серці і житті особливе місце. Це запрошення до співпраці дозволяло реалізувати давні плани щодо пошуку місцезнаходження літописного Дубена. Роботу він розпочав уже наступного дня, заклавши розкоп у південно-східній частині подвір'я колишнього замку князів Острозьких. І.К. Свєшніков раптово помер у ніч з 19 на 20 серпня, за два місяці до свого 80-річчя.