19 жовтня на базі Твіржанського НВК відбувся семінар директорів закладів загальної середньої освіти Мостиської ОТГ.

У семінарі взяли участь: Стасюк Генадій Євстахович, заступник директора КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»; Сислюк Ірина Петрівна, викладач кафедри освітньої політики; Гнатовська Надія Мирославівна, заступник начальника відділу освіти, молоді, сім’ї і спорту Мостиської ОТГ; Мартин Марія Іванівна, головний спеціаліст відділу; Книшик Світлана Іванівна, директор Твіржанського НВК.

У Твіржанському навчально-виховному комплексі «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Мостиської міської ради Львівської області, розповіла директор, навчається 194 учні та працює 36 педагогічних працівників. З 2013 року функціонує дошкільний навчальний заклад з довготривалим перебуванням, який цьогоріч відвідує 64 вихованці.

В навчальному закладі організовано профільне навчання. Учні 10 та 11 класів навчаються за філологічним профілем (українська філологія).

На пришкільній ділянці площею 1 га учні НВК мають можливість власними силами виростити, обробити й зібрати картоплю та інші овочі. А кухарі – приготувати смачні здешевлені обіди.

Твіржанський НВК має свої особливості – тут навчаються учні з 11 населених пунктів: Стоянці, Слабаш, Берегове, Заріччя, Солом’янка, Раденичі, Арламівська Воля, Гостинцеве, Вуйковичі, Завадів, Хоросниця, Мостиська та Судова Вишня, які довозяться шкільним автобусом.

Педагогічний колектив спрямовує свою роботу на розвиток творчих здібностей талановитих дітей, починаючи з дошкілля. А навчальний заклад є опорним з виховної роботи.

Основне питання, яке обговорювалося на семінарі: реформування освіти в рамках Закону України «Про освіту». Увагу учасників семінару акцентовано на компетентнісному навчанні, структурі нової української школи, запровадженні інклюзивного навчання у закладах освіти, мовному питанні, відповідальності за плагіат, щодо підвищення кваліфікації та сертифікації вчителів, призначення директорів закладів освіти, а також про самостійність, прозорість та відкритість освітніх закладів.

Стасюк Г.Є. акцентував увагу учасників семінару на тому, що школяр має бути компетентним. Закон передбачає, що учні мають оволодіти наступними компетентностями: спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, загальнокультурна, екологічна, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя.

Якщо раніше вчителі могли підвищувати кваліфікацію лише в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), тепер вони зможуть самі обирати, де та як займатись своєю самоосвітою. Це можуть бути тренінги, навчальні програми у профільних установах та інших навчальних закладах. Упродовж 5 років вчитель має пройти не менше 150 годин підвищення кваліфікації. Причому обов’язково робити це щороку. Кошти на професійний розвиток вчителів будуть закладені у держбюджеті.

Вчителі зможуть добровільно проходити зовнішню незалежну сертифікацію. У неї входитиме перевірки на володіння предметом викладання, спілкування з дітьми та використання сучасних методик у навчальному процесі. Вчителі, що успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20 % надбавки до зарплатні.

Заклади освіти зобов’яжуть звітуватись про всі кошти, які надходять, а також про їхнє призначення.

Також на сайтах навчальних закладів мають бути оприлюднені статути, інформація про освітні програми, мова освітнього процесу, результати моніторингу якості освіти, річний звіт, правила прийому, умови доступності закладу, перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх ціну і порядок надання та оплати тощо.

Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Залежно від зростання кваліфікаційної категорії викладача, оклад зростатиме не менше, ніж на 10 %. Викладачі із науковим ступенем отримуватимуть на 25 % більше, ніж педагоги найнижчої кваліфікаційної категорії.

Закон суттєво збільшує автономію навчальних закладів. Наприклад, на рівні з типовими освітніми програми заохочується самостійно розробляти і використовувати власні програми.

Школи зможуть самостійно визначати режим своєї роботи: структуру навчального року, тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку між ними. Окрім уроків, можна буде обрати інші форми для навчального процесу.

В той же час, учні та студенти зможуть впливати на зміст свого навчання. Освітні програми міститимуть компоненти для вільного вибору.

Педагогічних працівників призначатиме керівник закладу, а не місцеві органи влади.

Сислюк І.П., виступаючи, сказала, що тривалість навчання у школі зросте до 12 років. Аби нові методики спрацювали ефективно, а діти навчились критичного мислення та проектної роботи, законом передбачено збільшити час навчання у старшій школі до трьох років (замість двох).

За новою системою, старша школа матиме ліцеї академічного (де учні поглиблено вивчатимуть спеціальність, яку продовжать здобувати у вишах) та професійного спрямування (де разом із загальною середньою освітою школярі отримуватимуть першу професію).

Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти – 1 вересня 2022 року і для профільного середньої освіти – 1 вересня 2018 року.

У закладах освіти з’являтимуться інклюзивні та/або спеціальні групи і класи. Якщо з таким проханням звернуться батьки або сама особа з інвалідністю, освітній заклад зобов’язаний створити такі умови для навчання: від урахування особливостей у процесі навчання до створення умов доступності у школах, університетах чи дитячих садочках.

Усі нові будівлі закладів освіти будуть проектуватись вже з урахуванням доступності та універсального дизайну. Також це будуть враховувати під час реконструцій.

Закон вводить поняття «академічної доброчесності». Це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічна доброчесність передбачає коректні посилання на джерела інформації під час наукової чи педагогічної діяльності, дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права, надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, об’єктивне оцінювання результатів навчання.

У випадку плагіату, підробки досліджень, списування, хабарництва чи необ’єктивного оцінювання, як учня, так і викладача чи сам заклад освіти можуть притягнути до відповідальності.

Замість місцевих органів управління освіти, перевірками шкіл займатиметься Агентство забезпечення якості освіти. Їхня робота полягатиме не у накладанні санкцій, а наданні рекомендацій для поліпшення навчального процесу. Атестовані школи отримуватимуть сертифікат, що дійсний протягом 10 років.

Перевірка може бути й позаплановою. Але старих інспекцій «з району» більше не буде.

Директор обиратиметься на конкурсі. Максимальний термін перебування на посаді – 12 років (дві каденції). Однак особа може згодом очолити інший заклад, або перейти на іншу посаду у цьому ж.

Обиратиме директора на посаду спеціальна незалежна комісія, яка складатиметься з директорів державних та приватних шкіл, представників громадськості, викладачів, представники районних державних адміністрацій.