До 105-ти річчя від дня народження Малишка Андрія Самійловича (14 листопада – 1912), поета, перекладача, літературного критика у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку:  «Співець життя, молодості, любові» (експонується з 06 листопада до 30 листопада в приміщенні абонементу).

Довідка

Талант Малишка — це любов, а любов завжди народжується з правди. Його ж любов до народу, до людей праці і до самої праці народжена з тієї правди, якій заглядав у вічі поет ще дитиною. То була правда тяжкої праці його батька, то була правда вічної журби і гризоти його матері. Він жив сам тією правдою, і вона була його повітрям і водою, а потім стала його чуттям і думками.

Любов до рідної матері давала поетові ніжність і благородство, пронизувала його свідомість променем доброти, якої він тримався в творчості, в поведінці, в ставленні до людей. До образу рідної матері він додав ідеальні прикмети, витворені з почуття пошани до інших матерів. У Малишка кожен вірш про матір мав якийсь новий відтінок. 

Упродовж усього життя і завжди з великою охотою Малишко працював як пісняр. Правда, піснярський набуток поета міг би бути чисельно більшим, якби композитори пильніше читали його. Малишко писав і спеціально призначені для музики поезії, дбаючи про їхнє самостійне літературно-мистецьке значення. Він умів, як ніхто інший, зімпровізувати слова до готової вже мелодії 

Малишко перекладав поезію впродовж усього творчого життя. Найбільше і найохочіше Малишко перекладав російських поетів, перекладав також з  білоруської і польської літератур. Особливо вдалися поетові переклади творів А. Куляшова і Я. Івашкевича. Ґрунтовна обізнаність Малишка із світовою поезією відбилася в його цікавих перекладах з Г. Аполлінера, В. Незвала, П. Неруди, Р. Альберті.