Учителеві-предметнику

тижнева оглядова інформація літератури (6-12 лист. 2017 р.)

«З питань методики викладання навчальних предметів в школі»

Українська мова та література

Голик, Олена. Штрихи до біографії Євгена Маланюка. Частина ІІ. Феномен еміграційної поезії. Роль поета-патріота в суспільному житті. Поезія Євгена Маланюка "Біографія" [Текст] / О. Голик, Т. Яровенко // Українська мова і  література в школах України. - 2017. - N 10. - С. 52-54. - Бібліогр.: 12 назв.

На шпальтах науково-методичного та літературно-мистецького журналу вміщено план-конспект навчального заходу (типологічно - уроку літератури рідного краю, за видовими ознаками - уроку-діалогу за проблемою твору) з української літератури. Метою уроку є: ознайомлення школярів з поезією Євгена Маланюка «Біографія», розкриття її ідейного змісту; розвиток навичок виразного читання та вміння аналізувати поезію, та ін. Міжпредметні зав’язки: психологія (внутрішній світ людини), філософія (буття людини) та історія України (еміграція українців у 1920-х - 1940-х рр.). Упродовж уроку рекомендовано застосування таких форм, прийомів та методів роботи як «Поетична хвилинка», асоціативний кущ, робота з таблицею, «Хвилинка релігієзнавства», словникова робота тощо.

Мартинова, Марина. Упровадження вітагенних технологій компетентнісного навчання на уроках словесності з використанням інтелектуально-психологічного потенціалу учня [Текст] : педагогічне моделювання / М. Мартинова // Українська мова і  література в школах України. - 2017. - N 10. - С. 31-34.

Серед цільових засад опублікованих матеріалів - ознайомлення педагогів (вчителів) з теоретичними засадами вітагенного навчання, демонстрація на практиці процесу застосування прийомів вітагенних технологій, моделювання їх з учасниками методичного заходу. Розглянуто зокрема такі методичні та дидактичні елементи як прийом стартової актуалізації, прийом вітагенної проекції, вітагенне конструювання, вітагенний висновок, прийом вітагенного натхнення, голографічна проекція, прийом зведення вітагенних знань з освітніми та ін. Змістовою ілюстрацією до окремих форм і методів роботи у статті слугує історична повість Івана Франка «Захар Беркут».

Нагрибельна, Інна. Формування лексичного запасу учнів засобами самостійної роботи [Текст] : / І. Нагрибельна // Українська мова і література в школах України. – 2017. – № 10. – С. 16-18. 

            У науковій розвідці досліджено проблему формування сучасного мовного носія в контексті розвитку його лексичного запасу. Актуалізовано увагу на самостійній роботі, що розглядається як дієвий засіб, що сприяє опануванню лексичної системи української мови. Представлено різні за формою (видами, типами) вправи й завдання для самостійної роботи над лексикою на уроках української мови. За умови належного у методичному контексті використання педагогом поданих видів самостійної роботи (усього презентовано вісім вправ і завдань) стимулюється творча активність та пізнавальна діяльність школярів.

Перепелиця, Світлана. Веб-квест як засіб створення розвивального середовища на сучасному уроці української мови і літератури та у позаурочній роботі [Текст] / С. Перепелиця // Українська мова і література в школах України. - 2017. - N 10. - С. 40-43. - Бібліогр.: 8 назв.

            У публікації висвітлено матеріали про те, як працює веб-квест, відомості про структуру та етапи роботи веб-квесту, рекомендації щодо його створення, а також розміщення в Інтернеті. Цьому присвячено окремий розділ «Технологія організації та проведення веб-квесту на уроках української літератури». Автор публікації презентує також розробку веб-квесту для учнів 10-го класу на тему: «Енциклопедія жіночої душі. За творчістю О. Кобилянської». Представлено рекомендації щодо структури та змісту роботи над підготовкою ще одного навчального заходу - веб-квесту (виховна година у 6-му класі) на тему «Пригоди моїх однолітків у творах В. Нестайка та Я. Стельмаха».

Біологія

Бабій Н. Д. Генеративні органи рослини [Текст] / Н. Д. Бабій // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 28 - 29. - С. 14 - 15. - Бібліогр.: 5 назв.

Пропонований урок проводиться у формі уроку-гри. Тип уроку: узагальнення та систематизація знань. Цілі уроку: узагальнити, систематизувати, проконтролювати та відкоригувати набуті учнями знання з теми «Генеративні органи рослини», розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; створювати атмосферу співпраці та співдружності, виховувати етично-цілісне ставлення до природи.

Кобилянська А. Л. Шкільна біологічна освіта [Текст] / А. Л. Кобилянська // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 28 - 29. - С. 44 - 45.

Шкільна біологічна олімпіада є однією з форм активізації навчання біології. Підготовка до олімпіад, бажання бути в ній переможцем спонукає учнів глибше вивчати явища і процеси, що відбуваються в природі, збагачує знання про природу, надає їм природоохоронного спрямування, сприяє кращому розумінню значення теоретичних знань для практичної діяльності. У статті подаються запитання і завдання біологічної олімпіади за такими розділами: біологія; зоологія; анатомія, фізіологія, гігієна людини; загальна біологія.

Кравчук І. М. Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань організмів до середовища існування [Текст] / І. М. Кравчук // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - №  28 - 29. - С. 32 - 35.

Пропонований урок за типом уроку є бінарний (біологія + англійська мова). Цілі уроку: сформувати уявлення про середовище існування та його види, визначити фактори середовища, що діють на організми в наземно-повітряному фі водному середовищах, навести приклади пристосувань організмів до дії факторів середовища; активізувати лексику з теми «», удосконалити вміння та навички використовувати засвоєну лексику в різних ситуаціях; розвивати вміння аналізувати, визначати головне, робити висновки, навички роботи з тематичними картами; розвивати між предметні зв’язки, пізнавальний інтерес, аналітичне мислення. В частині уроку «Формування нових знань» учитель використовує такі методичні техніки як робота в групах, робота з ментальною картою , кольорорелаксацію, презентацію міні-проекту, робота з термінами, практичне використання термінології, робота з відео сюжетом. Під час «Корекції та контролю знань» - гру «Займи позицію».

Семененко О. В. Формування екологічної культури на уроках природознавства в умовах інклюзивної освіти [Текст] / О. В. Семененко // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 28 - 29. - С. 6 - 13. - Бібліогр.: 26 назв.

Вивчення біології сьогодні неможливе без проведення екскурсій і навчальної практики, що стало обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Будь-яка екскурсія проводиться з метою вивчення матеріалу, конкретизації, узагальнення. Велике значення мають екскурсії в природу для вивчення видового складу екосистем, цілісності та взаємозв’язків у них, впливу екологічних факторів. У статті розглядається екскурсія як одна із форм пізнання реального світу. Матеріали публікації подають методичні рекомендації щодо організації навчальних екскурсій, методичні рекомендації вчителям щодо проведення навчальних екскурсій, методика проведення навчальної екскурсії в школі для дітей з порушеннями зору, інструкції з техніки безпеки під час екскурсій у природу, предметних екскурсій з курсу природознавства, біології, шляхи підвищення ефективності природничих екскурсій.

Географія

Ваків О. Електроенергетика. Електроенергетика України. 9 клас » [Текст] / О. Ваків // Географія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19 - 20. - С. 42 - 49.

Методична розробка організації та проведення описаного уроку передбачає такі навчальні цілі (завдання): з’ясувати сутність, значення та галузеву структуру електроенергетики, її географію в межах України, аналізувати переваги та недоліки кожної галузі електроенергетики, дати уявлення про енергосистему України, формувати вміння і навички будувати секторні діаграми на основі аналізу статистичної інформації, розширювати розуміння усвідомлення власної значущості та можливості впливати на загальну енергозбереженість країни, формувати вміння висловлювати власні судження щодо проблеми і перспективи розвитку всіх галузей електроенергетики, самостійно працювати з різними джерелами знань, уміти систематизувати досліджуваний матеріал, логічно й аргументовано його викладати..

Гула У. М. КВК «Африка». 7 клас » [Текст] / У. М. Гула // Географія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19 - 20. - С. 29 - 32.

Публікація описує нестандартний урок-захід географії у 7 класі, який проводиться у формі КВК. Тип уроку (заходу) - повторення й узагальнення знань. Його матеріали присвячені материку контрастів - Африці. Проведення такого уроку має на меті повторити та узагальнити знання учнів з теми «Африка», закріпити знання географічної номенклатури, продовжувати формувати вміння працювати з картами, удосконалювати вміння співпрацювати в групах , застосовувати знання і вміння в нестандартних ситуаціях, сприяти підвищенню пізнавальної зацікавленості учнями предмету, розвивати творче мислення, самостійність, виховувати співпрацю в колективі, повагу до думки інших.

Задорожня С. О., Грищенко Г. О. Звичайна і дивовижна вода. 8 клас » [Текст] / С. О. Задорожня, Г. О. Гриценко // Географія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19 - 20. - С. 38 - 41.

Матеріали пропонованого уроку мають на меті узагальнити знання учнів про воду як найпоширенішу речовину на Землі, вивчити хімічні та фізичні властивості води, пригадати, як відбувається кругообіг води та які причини його утворення, з’ясувати позитивне та негативне значення води у природі, закріпити знання учнів про роль води в житті людини та в природі, розвивати вміння логічно мислити, порівнювати, виділяти головне, виховувати бережливе ставлення до водних ресурсів. Тип уроку: інтегрований урок формування нових знань, умінь, навичок.

Кушнір С. Є. Географічні диктанти за темами «Географічна карта» та «Клімат» [Текст]: 8 кл. / С. Є. Кушнір // Географія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19 - 20. - С. 70 - 73.

Специфіка географії як навчального предмета полягає у великій кількості фактів і назв. Тому для вчителя дуже важливо чітко виділяти основне у навчальному матеріалі. Для повторення і закріплення необхідно обирати найбільш вагомий або складний матеріал. Зазвичай обсяг матеріалу, що перенесений на повторення, дає змогу урізноманітнити форми роботи та підвищити зацікавленість учнів до вивчення географії. Швидко перевірити рівень засвоєння програмового матеріалу і насамперед понять і термінів дають змогу географічні диктанти. Диктанти формують увагу, навички роботи з підручником, розвивають пам’ять. У статті наводяться приклади завдань і відповідей словникових диктантів для перевірки термінів і понять.

Павлюк Н. І. Статистична інформація до теми «Сільське господарство України» » [Текст] / Н. І. Павлюк // Географія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19 - 20. - С. 50 - 58.

Компетентнісний підхід до навчання вимагає активного залучення в навчання географії статистичної інформації, особливо під час вивчення економічної її складової. Аналізуючи статистичні дані, учні краще запам’ятовують та розуміють загальні особливості певних галузей господарства, тенденції розвитку, відшукують зв’язки з раніше здобутими знаннями як у межах географії, так і в інших навчальних предметів. Роботу зі статистичним матеріалом можна організовувати на будь-якому етапі уроку - актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, закріплення та перевірки знань тощо. У статті пропонується статистичний матеріал до теми «Сільське господарство України» в 9 класі та приклади завдань до роботи з ним. Статистичний матеріал наведено за даними Державної служби статистики України.

Трудове навчання

Бондаренко О. Л. Нетрадиційні форми організації пізнавальної діяльності учнів на уроці [Текст] / О. Л. Бондаренко // Труд. навчання в шк. - 2017. - № 20. - С. 2-8.

У статті зазначено, що ефективність засвоєння учнями знань і вмінь з трудового навчання залежить здебільшого від інтересу учнів до предмета. Активізувати навчання можна тільки тоді, коли занятий як сам учитель, так і учні. Лише в умовах активного навчання, яке стимулює розумову діяльність, сприяє формуванню пізнавальних інтересів, стає реальною мета. Досвід показує, що в трудовому навчанню уроки-ігри доцільно проводити під час закріплення або узагальнення знань, умінь і навичок. На цьому етапі можна проводити урок-КВК, урок-аукціон, урок-подорож, урок - турнір знавців. Важливу роль у розвитку пізнавального інтересу та творчих здібностей відіграють підібрані вчителем розвивальні а дидактичні завдання до уроку.

Василевська Т. М. Настінне панно в техніці канзаші «Карта України» [Текст] / Т. М. Василевська // Труд навчання в шк. - 2017. - № 20. - С. 8-19.

Під час роботи над проектом учні вивчають історію мистецтва канзаші та опановують мистецтво його виготовлення. Мета проекту полягає у виготовленні макета карти України із атласних стрічок в техніці канзаші. Декор і колір канзаші відповідають періодам природного цвітіння рослин. Навесні - квітки вишні, сливи і персика, улітку - верба, гортензія, різноманітні літні квіти. Канзаші знайшли місце і в сучасному гардеробі японки та стали улюбленцями багатьох дівчат світу. Панно школярі виконують в багатій кольоровій гамі. Виріб оздоблюють декількома видами квітів, які виконані в техніці «канзаші» та листками різної форми. Сама карта виготовлена із атласних стрічок, почергово переплетених.

Снігур Н. І. Веселі кухарі [Текст] : конкурсно-розважальна програма / Н. І. Снігур // Труд. навчання в шк. - 2017. - № 20. - С. 30-33.

Мета проекту: ознайомити дітей з основами української кухні, викликати інтерес до кулінарного мистецтва, розвивати художнє мислення учнів та інтерес до національних традицій, виховувати інтерес до різних професій. У ході програми учні однієї команди у вигляді загадок та приказок задають запитання другій команді. Ведучий оголошує різноманітні кулінарні конкурси. Так, у конкурсі «Кулінарний псевдонім» кожен учасник придумує собі кулінарний псевдонім, наприклад: Пляшкін, Бісквіткін тощо. У «Художньому», кожен учасник повинен намалювати на мольберті овоч або фрукт. У кінці ведучий підбиває підсумки «Школи веселих кухарів».

Матеріали підготували бібліографи: Ковпак В. О., Северин О. П., Туркало О. М.