Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.
Це символ мудрості твоєї,
Моя Вкраїно. Він горить!
Тож мови рідної своєї
Не відцураймось ні на мить!

 Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Щороку, 9 листопада, Україна відзначає чудове свято – День української писемності і мови. Саме в цей день шкільна бібліотека  Зав’язанцівського НВК  Мостиського району запросила своїх користувачів на годину спілкування «І лиш народ тоді народ , як є у нього рідна мова» , На полицях бібліотечного стелажа  бібліотекар Гринда Оксана Михайлівна розмістили друковані матеріали про етапи розвитку нашої мови.Книжкова виставка допомогла розширити знання учнів про багатства рідної мови. Адже рідна мова — то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Захід доповнив перегляд відеопрезентації «День української писемності та мови». Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу та багатство мови.