Із матеріалів щомісячного науково-методичного журналу "Дивослово", № 10 (С. 2-13) / 2017.

Огляд публікації "Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури" (автор публікації – Світлана Амерханян). 

У науковій розвідці директора Малинської ЗОШ № 1 І-ІІІ ст. (Житомирська обл.) Світлани Амерханян розкрито (на основі педагогічної практики та психолого-педагогічної літератури) особливості навчання з упровадженням технологій розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури, вивчено і представлено методи й прийоми, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів середньої школи. Окрім того презентовано приклади планів-конспектів уроків української мови для 9-го класу з застосуванням технології розвитку критичного мислення.   

Розкриваючи науково-методичну панораму явища «критичне мислення», автор наголошує на таких важливих його характеристиках як самостійність та індивідуальність, опертя на певну інформацію (що є відправним, а не кінцевим пунктом міркування), переконливість аргументації та проблемність, зокрема зорієнтованість на розв’язання суперечності. Актуалізуючи послідовні етапи (усього - шість) критичного мислення (сприйняття інформації з різних джерел; аналіз різних поглядів на проблему; формування власної позиції; зіставленнями з іншими точками зору; добір аргументів на підтримку обраної позиції; прийняття рішення на основі доказів), науковець звертає увагу вчителів-словесників на основні складові методичної моделі пізнавального процесу крізь призму розвитку технології критичного мислення: актуалізацію, усвідомлення змісту та рефлексію. 

На етапі актуалізації як фази уроку відбувається кілька важливих пізнавальних операцій: школярі встановлюють рівень власних знань, формують нове розуміння на основі попередніх знань і поглядів; актуалізується увага учнів до навчального процесу, з’являється  відповідний інтерес та орієнтація на вивчення проблеми. Серед багатьох педагогічних завдань на цьому етапі - спроба залучати й життєвий досвід школярів, - у цьому випадку, - як стверджує автор статті, - «зміст виучуваного твору чи мовного матеріалу набуде особистісної вартісності». Докладно у статті розглядаються й дві інші фази уроку - усвідомлення змісту (школярі конструюють чи усвідомлюють новий матеріал, здійснюють пошукову діяльність) та рефлексія (учні ще раз осмислюють досліджувані ідеї, інтерпретуючи, використовуючи та поширюючи здобуті на уроці знання).

Довершує методичну картину опублікованих матеріалів характеристика низки цікавих методів і прийомів для розвитку критичного мислення (метод передбачення, «Незакінчене речення», створення асоціативних рядів, «Інтелектуальний конфлікт», прийом «Фантастичний елемент» та ін.), а також висвітлення планів-конспектів двох уроків української мови у 9-му класі з елементами розвитку критичного мислення. Теми презентованих розробок: «Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому» (урок засвоєння нових знань); «Синоніміка складносурядних речень з різними сполучниками» (типологічно це є комбінований навчальний захід, зокрема урок-дослідження).