Період публікації:

від

до

Категорія:

Відкрито книжкову виставку, присвячену Григорію Нудьзі

Опубліковано: Четвер, 18 січня 2018 

min
max

До 105-ти річчя від дня народження Григорія Антоновича Нудьги (21 січня – 1913), українського літературознавця, фольклориста, критика у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку:«Українська дума і пісня у світі»: (експонується з 15 січня до 02 лютого в приміщенні абонементу). 

Довідка

Григорій Нудьга народився 21 січня 1913 року в с.Артюхівка, що в Роменському повіті Полтавської губернії (тепер Сумська область).

Григорія, ще студента, запросили до Інституту Академії наук УРСР на посаду молодшого наукового співробітника. Поєднував працю з навчанням (трудився в дві зміни). І розширював коло знайомств, що підтримувало його на дусі.

Отримавши диплом, Григорій на «відмінно» склав іспити до аспірантури, але його не зарахували, хоча півроку обіцяли… І він поїхав до Полтави, де з грудня 1938-го почав викладати в педінституті українську мову.

Треба мати винятково мужню вдачу, віру, надію, щоб після пережитого, побаченого й почутого не зламатись, не розчаруватись у людях, а продовжувати жити, творчо трудитись, проглядати в прийдешнє. Григорій Антонович Нудьга такий характер мав. Характер козацький. На Колимі він виконував дві норми, день йому зараховували за два, а тому через шість літ, у жовтні 1951 року, він повернувся в Україну. На початку 1952-го пощастило прописатись у містечку Винники, що під Львовом, і влаштуватись обліковцем на швейну фабрику.

1956 року захистив нарешті дисертацію, а в травні 1957-го директор Інституту суспільних наук АН УРСР зарахував Григорія Антоновича на посаду молодшого наукового співробітника. В Інституті Нудьга пропрацював неповних 16 літ. Це був найбільш плідний творчий період, коли писав, розшукував раритети, листувався з фахівцями

Григорій Антонович пішов з життя 14 березня 1994 ро-ку.

Більшість його праць не побачила світ за життя автора. Лише частина виходила у часи хрущовської відлиги та горбачовської перебудови. Після смерті вченого у Львівській організації Спілки письменників України було створено Фонд імені Григорія Нудьги, який займається вивченням його наукової спадщини, а також продовженням його справи — наукового дослідження образності української пісні.

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Понеділок, 06 квітня 2020 06.04 – 537 роки від дня народження Рафаеля Санті (1483-1520).  Італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Народився Рафаель 6 квітня (за деякими джерелами 28 березня) 1483 в Урбіно, Італія. Перше навчання художній майстерності проводив його батько – Джованні Санті....

Переглядів: 4389 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Неділя, 05 квітня 2020 05.04 – 432 роки від дня народження Томаса Гоббса (1588-1679). Англійський філософ. Майбутній мислитель з’явився на світ 5 квітня 1588 року в південно-східному графстві Англії, біля містечка Мальмсбері, в родині сільського священика. Початкову освіту він здобув у парафіяльній школі, яку відвідував...

Переглядів: 4343 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Анонси
Календар подій
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини




Ми у Facebook
Ми у Facebook