До 105-ти річчя від дня народження Григорія Антоновича Нудьги (21 січня – 1913), українського літературознавця, фольклориста, критика у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку:«Українська дума і пісня у світі»: (експонується з 15 січня до 02 лютого в приміщенні абонементу).
Довідка
Григорій Нудьга народився 21 січня 1913 року в с.Артюхівка, що в Роменському повіті Полтавської губернії (тепер Сумська область).
Григорія, ще студента, запросили до Інституту Академії наук УРСР на посаду молодшого наукового співробітника. Поєднував працю з навчанням (трудився в дві зміни). І розширював коло знайомств, що підтримувало його на дусі.
Отримавши диплом, Григорій на «відмінно» склав іспити до аспірантури, але його не зарахували, хоча півроку обіцяли… І він поїхав до Полтави, де з грудня 1938-го почав викладати в педінституті українську мову.
Треба мати винятково мужню вдачу, віру, надію, щоб після пережитого, побаченого й почутого не зламатись, не розчаруватись у людях, а продовжувати жити, творчо трудитись, проглядати в прийдешнє. Григорій Антонович Нудьга такий характер мав. Характер козацький. На Колимі він виконував дві норми, день йому зараховували за два, а тому через шість літ, у жовтні 1951 року, він повернувся в Україну. На початку 1952-го пощастило прописатись у містечку Винники, що під Львовом, і влаштуватись обліковцем на швейну фабрику.
1956 року захистив нарешті дисертацію, а в травні 1957-го директор Інституту суспільних наук АН УРСР зарахував Григорія Антоновича на посаду молодшого наукового співробітника. В Інституті Нудьга пропрацював неповних 16 літ. Це був найбільш плідний творчий період, коли писав, розшукував раритети, листувався з фахівцями
Григорій Антонович пішов з життя 14 березня 1994 ро-ку.
Більшість його праць не побачила світ за життя автора. Лише частина виходила у часи хрущовської відлиги та горбачовської перебудови. Після смерті вченого у Львівській організації Спілки письменників України було створено Фонд імені Григорія Нудьги, який займається вивченням його наукової спадщини, а також продовженням його справи — наукового дослідження образності української пісні.
Немає коментарів