14 квітня кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка знову зібрала педагогів-новаторів на IV Науково-методичну конференцію «Сучасні тенденції навчання хімії». Основними напрямами роботи конференції стали навчання хімії в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, методична підготовка хіміків у вищих навчальних закладах, мотивація та формування стійкого інтересу до вивчення хімії як важливої природничої науки, новітні інформаційні та комунікативні технології в хімічній освіті, науково-дослідницька складова діяльності вчителя хімії, пріоритетні напрями наукових досліджень у галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителя хімії. Особливу увагу цього року приділили взаємодії школа–університет, міжпредметній інтеграції, ролі хімічного експерименту та екологічному вихованню учнів.

У конференції взяли участь вчителі 37 закладів середньої освіти, викладачі, наукові співробітники, аспіранти і студенти 14 закладів вищої освіти з одинадцяти областей України та м. Києва. Вперше учасниками конференції стали учень спеціалізованої школи - колегіуму № 16 м. Кам’янське та представник Небраського університету (Омаха, США).

Відкриваючи захід, член-кореспондент НАН України, професор, проректор з наукової роботи Університету Роман Гладишевський наголосив на важливості неперервної співпраці вчителів середніх шкіл і викладачів вищих навчальних закладів. «Як основне завдання конференції я бачу налагодження зв’язків між університетом і школою, між освітянами, науковцями і суспільством. Нам слід переконувати суспільство у пріоритетності вивчення природничих дисциплін, і хімії зокрема, як першооснови вирішення актуальних проблем сьогодення у галузі новітніх технологій, екології, енергетики і, врешті, безпеки та обороноздатності країни. Потрібно акцентувати увагу на прикладному значенні хімії як науки, і в свідомості школяра вибудовувати логічний ланцюжок від фундаментальних законів і правил до спостережуваних явищ та доступних матеріалів», - зазначив він.

Привітальну промову виголосила директор Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Любомира Мандзій. Любомира Степанівна зауважила, що соціальна відповідальність університету у вигляді підтримки молодих педагогів та створення професійної спільноти вчителів хімії для обміну досвідом повинні стати першочерговими завданнями, які потрібно вирішити на шляху до створення Нової української школи. «Ця конференція є поштовхом до розвитку Всеукраїнської професійної спільноти вчителів хімії», - вважає Любомира Степанівна. Також була порушена тема фінансування сучасних кабінетів хімії, оскільки кошти вже виділено, однак кінцевий результат залежить від педагогічної ради школи та кореляції з результатами ЗНО. Любомира Степанівна покладає надію на збільшення кількості опорних навчальних закладів із поглибленим вивченням хімії в найближчому майбутньому.

Продовжив вітальне слово декан хімічного факультету Університету, професор Ярослав Каличак, який повідомив про ліцензування на факультеті спеціальності «Середня освіта (Хімія)» та звернувся до вчителів, заохочуючи їхніх учнів, що цікавляться природничими науками і хімією зокрема, до участі у Всеукраїнській олімпіаді Львівського національного університету імені Івана Франка з хімії та навчання на хімічному факультеті.

Конференцію цьогоріч розпочали з вшанування пам’яті видатного вченого і педагога, засновника Львівської кристалохімічної школи, доктора хімічних наук, професора Львівського університету Євгена Гладишевського. У цей день минуло 94 роки з дня його народження. Про актуальність наукового доробку професора Гладишевського розповіла доцент Зіновія Шприка. «Більше 20 років Євген Іванович працював завідувачем кафедри неорганічної хімії Університету, 20 років був проректором з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка. Наукова спадщина Євгена Івановича  налічує 550 наукових праць: монографій, статей, авторських свідоцтв і патентів. Під керівництвом Є.І. Гладишевського захищено 31 кандидатську та 4 докторських дисертації», - зазначила вона.

Першою свою доповідь представила професор КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Марія Савчин та розповіла про компетентнісний підхід до навчання, що є лише елементом цілої системи підходів до навчально-виховного процесу, принципами якої є цілісність, складність та організованість. «Компетентнісний підхід є своєрідним містком між школою та реальним життям, адже зосереджує увагу не на нагромадженні фактів і теорій, а на розвитку знань і вмінь з їх подальшим застосуванням не лише в умовах навчання, але і справжнього життя».

Про формування дослідницької компетенції школярів шляхом використання цифрових вимірювальних пристроїв розповіли професор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка Ірина Курмакова та вчитель хімії та біології Київської «Міжнародної французької школи» Олександр Скуловатов.

У своїй доповіді доцент Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Юлія Бохан розглянула сучасні методологічні проблеми викладання аналітичної хімії при підготовці майбутніх вчителів природничих дисциплін.

Учитель хімії Авторської школи «Тривіта» міста Львова Галина Косик на своєму прикладі представила використання інноваційної форми навчання з реалізації міжпредметних зв’язків – бінарного уроку з хімії та християнської етики для учнів 7 класу на тему: «Вода – це життя».

Доцент Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка Павло Самойленко запропонував як використовувати історичний, логічний та історико-логічний науково-методичні підходи при вивченні Періодичного закону, Періодичної системи хімічних елементів та будови атома у 8 класі в залежності від рівня пізнавальної діяльності учнів.

Данііл Озерний, учень комунального закладу «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня - колегіум № 16» Кам’янської міської ради, звернув увагу на методологію інтегрованого викладання хімії та іноземної мови та поділився досвідом успішної реалізації програми «Хімія англійською».

Доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Яцишин приділив увагу хімічній та екологічній освіті в середніх загальноосвітніх навчальних закладах. «Екологічна освіта повинна отримати статус пріоритетної», - вважає він. Прикладом для наслідування Михайло Миколайович назвав колишнього мера Калуша І.С. Насалика, який привчив наймолодше покоління до проблем сортування і зберігання сміття.

Ольга Жак, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, ознайомила присутніх із навчальним планом підготовки бакалаврів з галузі знань «Середня освіта» за спеціальністю «Хімія», продемонструвала відмінності від навчального плану підготовки бакалаврів з галузі знань «Природничі науки», розповіла про тривалість навчання, нормативні та вибіркові навчальні дисципліни і види практик, які очікують майбутніх студентів.

Вчитель-методист Львівської спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 28 з поглибленим вивченням німецької мови Віра Чаплагіна описала труднощі, які виникають при використанні іноземних мов на уроках хімії. Найважливіше, що необхідно досягнути на бінарному чи інтегрованому уроці, на її думку, – це розуміння учнями основних хімічних термінів іноземною мовою. Іншою темою, яку обговорила Віра Миколаївна, було використання туристичної поїздки учнів для формування інтересу до вивчення хімії на прикладі створення учнівського проекту під час поїздки у Краків.

Завершив перше засідання конференції доктор хімічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Неділько. Його доповідь про місце хімічного експерименту в школі чітко показала сучасні проблеми у хімічній освіті школярів. Експеримент – перетворення знань в переконання, а учень повинен виступати в ролі дослідника та генератора ідей. Серед питань, які порушив професор Неділько, були зростання цінності життя і безпека при виконанні дослідів, матеріальна база шкіл, проблеми зберігання, обліку реактивів і утилізації відходів, недостатній рівень підготовки вчителів, зменшення емоційного ефекту, спричиненого дослідами, прагматична спрямованість учнів з точки зору практичного використання, втрата елементу невизначеності.

На початку другого засідання зі своєю роботою виступила Наталія Паращак, вчитель хімії Трускавецького навчально-виховного комплексу «Середня загальноосвітня школа № 2 – гімназія», яка запропонувала використовувати домашній хімічний експеримент для розвитку дослідницьких інтересів учнів на уроках хімії та продемонструвала наскільки творчо та захоплено її учні відносяться до таких завдань.

Людмила Пуцило, вчитель хімії опорного закладу «Підкамінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів», розповіла про розвиток життєвих компетентностей як аспект у формуванні стійкого інтересу до вивчення хімії. У своєму спілкуванні з учнями Людмила Іванівна намагається з’ясовувати шляхи розв’язання особистісно-моральних проблем, які мають стосунок до хімії.

Доцент Херсонського державного університету Олександр Речицький презентував контролюючу програму для вивчення органічної хімії, яка містить понад 2 000 різнорівневих завдань із варіантами відповідей, при цьому при виборі неправильної відповіді студент отримує додаткове завдання легшого рівня і теоретичний матеріал для актуалізації знань. Дворічна апробація програми як складової електронного підручника програмованого навчання органічної хімії дозволила виявити і усунути недоліки у формулюванні завдань.

Мар’яна Лукомська, вчитель хімії Розвадівської загальноосвітньої школи, присвятила свою доповідь використанню інтернет-ресурсів для підвищення якості шкільної хімічної освіти. Мар’яна Євгенівна розповіла, що залежно від матеріального рівня забезпечення школи, учні можуть здійснювати пошуки онлайн, використовувати матеріали, які знаходяться на сервері школи або користуватися власними смартфонами і планшетами для пошуку необхідної інформації.

Вчитель хімії Сокальської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Надія Петришак повідомила про розвивальне навчання в процесі вивчення хімії засобами інтерактивних технологій, опорних схем і таблиць. Надія Богданівна продемонструвала методику застосування таблиць і опорних схем для вивчення нового, узагальнення і систематизації та для контролю й корекції здобутих знань.

Доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Олексій Павлюк вважає, що освіта більше не може концентруватися на ізольованих галузях знань, більшість з яких не має застосування у житті. У своїй доповіді він розглянув особливості STEM-освіти – нового підходу до освітнього процесу, який не лише спрямовує увагу на природничо-науковий компонент навчання та інноваційні технології, але й активно розвиває творчу складову особистості та критичне мислення.

Ця доповідь викликала жваву дискусію в аудиторії і її логічним продовженням стало повідомлення доцента Львівського національного університету імені Івана Франка Григорія Дмитріва про досвід впровадження STEM-освіти в Університеті Небраски (Омаха, США). Григорій Степанович окреслив посилену співпрацю Університету з школами та позашкільними закладами освіти, серед іншого розповів про літні школи для вчителів.

Вдалим завершенням другого засідання став вірш «Учителю…», який продекламувала вчитель хімії Словітського навчально-виховного комплексу Переймибіда Ірина Петрівна.

Питання і проблеми, які порушували учасники конференції, підсумовані в ухвалі конференції.

В цілому, IV Науково-методична конференція «Сучасні тенденції навчання хімії» досягла своєї головної мети – це обмін ідеями і досвідом, а також пошук партнерів для подальшої співпраці. Навчання – це безупинний процес, і лише та людина здатна навчити, яка і сама готова вчитися. Приємно, що кожного року кількість учасників конференції збільшується, що є беззаперечним свідченням того, що вчителі і викладачі хочуть змінюватися, навчатися і навчати в умовах постійного прогресу.

Матеріал підготувала Ірина Стецьків, магістрантка кафедри неорганічної хіміїЛьвівського національного університету імені Івана Франка