Нещодавно у Львові в Школі журналістики Центру творчості дітей та юнацтва Галичини відбулася зустріч творчої молоді, керівників редколегій закладів позашкільної освіти та шкільних газет Львівщини з професором, завідувачем кафедри «Нові медіа» Львівського національного університету ім. І. Франка Борисом Потятиником, головним редактором IA ZIK Тетяною Вергелес та координатором проекту «Інтерактивний Львів» у Центрі міської історії Тарасом Назаруком.

Розмова точилася довкола проблем української журналістики в епоху нових медій, зокрема того, наскільки нові медіа змінили журналістику, які виклики стоять сьогодні перед журналістами, якість журналістської освіти, як протистояти маніпуляціям в Інтернеті, про потребу в медіаосвіті та медіаграмотності і не тільки. Тетяна Вергелес репрезентувала свою книгу «Моя грішна журналістика», в якій сконцентровано її особистий журналістський досвід, набутий упродовж багатьох років роботи у ЗМІ.

Йшла мова про те, що з появою соцмереж та інших онлайн-ресурів, ЗМІ втратили монополію на донесення інформації. Проте медіа, які дбають про власну репутацію, публікують лише перевірену інформацію, написану згідно з журналістськими стандартами, відтак можуть розраховувати на більшу довіру читача чи глядача. У зв’язку з цим велике значення має якість журналістської освіти.

Тетяна Вергелес зазначила, що дуже важливо для роботи в інформагентстві мати базові гуманітарні знання, а також обов’язковим є знання мови, відчуття стилістики. І факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка дає такі знання, які потрібні універсальному журналісту. Попри те, - зауважила Тетяна Вергелес – знайти сьогодні хорошого журналіста на вакансію не так просто.

Тарас Назарук є випускником Школи журналістики на Погулянці, який згодом закінчив бакалаврат з журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка, магістра зі спеціальності «Проектування комунікації» отримав у Вроцлавському університеті (Польща), навчався також в університеті імені Томаша Масарика (Брно, Чехія), де вивчав культурну антропологію та соціальні медіа. Маючи практичний досвід роботи у ЗМІ, він порадив тим, хто хоче працювати журналістом-практиком, найкраще навчатися на бакалавраті на будь-якій дисципліні, яка лежить у сфері гуманістики, і дасть базові, фундаментальні, академічні знання з філософії, культурознавства, філології, історії тощо. А магістратуру радив проходити вже у чітко визначеній сфері журналістики.

«Журналістика залишається модною професією. Незважаючи на теперішній непростий перехідний період в житті медій, вона все ж приваблює багатьох. Тому набір студентів на цю спеціальність останнім часом збільшився, скажімо, з 50 до 150 осіб. Журналістика «годує» інші факультети, де є недобір студентів. Багато інших закладів вищої освіти, зокрема у Львові, Києві та інших містах, відкрили факультети журналістики», - сказав Борис Потятиник.

Тарас Назарук, який півтора роки тому долучився до команди, яка працює над створенням онлайн-ресурсу про історію Львова XIX-XX ст., зауважив, що матеріали є набагато якіснішими тоді, коли інституція надає дослідникам, авторам можливість довше над ними працювати. «Цей онлайн-ресурс є авторитетним джерелом для дослідників. Вже опрацьовано, описано і опубліковано матеріали про понад 1 000 місць у Львові, робота над цим тривала упродовж 10 років. Інформація, опублікована на ресурсі «Інтерактивний Львів», відкрита для використання», - зазначив Тарас Назарук.

Під час цієї зустрічі юні журналісти отримали відповіді на різні запитання, які їх цікавили, а найважливіше, – зрозуміли, що для того, аби вивести українську журналістику на рівну дорогу, потрібні хороші знання, вміння критично мислити, генерувати ідеї і не боятися робити помилки.