В рамках низки науково-освітніх проектів Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького пропонує відвідати у червні 2018 року наступні заходи:

• 07.06.18 – Пам’яті Володимира Мокрія (1947-2018). Презентація у постійній експозиції музею ікони М. Петрахновича-Мороховського «Богородиця з Дитям» (1635 р.). Цей твір став останньою працею відомого українського реставратора, педагога, художника, культурно-громадського діяча, очільника науково-дослідного реставраційного відділу музею, заслуженого працівника культури України Володимира Петровича Мокрія.
• 19.04.18 – 03.06.18 – Дмитро СТЕЦЬКО. ЖИВОПИС (до 75-річчя від дня народження). Дмитро Стецько (1943-2017) – відомий український живописець, скульптор, культурний діяч. Представник західноукраїнського мистецького андеграунду 1970-1980-х. Автор пам'ятників і меморіальних таблиць І. Франку, В. Стусу, М. Лисенку, Р. Купчинському, І. Горбачевському, Я. Стецьку. Учасник реставрації Тернопільського академічного музично-драматичного театру (1979). Член редколегії журналу «Образотворче мистецтво» (1992-1995), дорадчої ради альманаху «Артанія» (1996-1999), ініціював створення Національної асоціації мистців тощо. Д. Стецько – уродженець с. Полона, що на прикордонні Лемківщини і Бойківщини, а тепер є територією Польщі; з 1973-го замешкав у Тернополі. Навчався у Львівському училищі декоративного та прикладного мистецтва ім. І. Труша (педагоги з фаху – Т. Драган, В. Трофимлюк). Появу постаті Д. Стецька у мистецькому просторі 1970-х рр. слід тлумачити інтелектуальною реакцією на тогочасну герметизацію національного духу. Від кінця 1980-х років митець стає одним із лідерів національно-культурного піднесення, апелюючи до фундаментальних питань української духової генеалогії. Експозиція першої у Львові посмертної ретроспективної виставки насвітлює чільні естетичні доктрини митця, чия постать дотепер залишається непохитною духовною домінантою в атмосфері мистецького життя України.
• 19.04.18 – 10.06.18 – Давид БУРЛЮК (1882-1967). “«Україна в моїй особі має найвірнішого сина» (Д. Бурлюк). Виставка живопису”. Д. Бурлюк – видатний український художник-футурист, поет, теоретик мистецтва, літературний і художній критик, видавець. Один із засновників українського та російського футуризму. В 1898-1910 роках навчався в Казанському, Одеському художніх училищах, Королівській академії мистецтв у Мюнхені та студії Ф. Кормона в Парижі, 1910-1914 – студіював у Московському училищі живопису, скульптури і архітектури. У 1906-1915 – учасник та активний організатор виставок Товариства харківських художників, Південно-руських художників (Одеса), «Спілки молоді» (Санкт-Петербург), «Синього вершника» (Мюнхен), «Бубнового валета». Організатор видавництва «Гілея» у Херсоні (1910-1913). Революційні події 1917 в Росії сприйняв захоплено, але змиритись із реаліями більшовицької країни не зміг. Емігрував до Японії (1918), а потім – до США (з 1922). В 1930-1966 роках видавав журнал «Колір і рима». Основна частина творів Д. Бурлюка зберігається у меморіальному музеї художника у Нью-Йорку. Виставка в НМЛ представить твори Д. Бурлюка з українських зібрань.
• 23.05.18 – 03.06.18 – виставка проектів «Slovenia / ART scanning» та «Photoarchive», які представлятимуть у Львові Посольство Республіки Словенія в Україні та Консульство Республіки Словенія в Харкові. Важлива місія цього проекту – поділитися радістю відкриття, першими враженнями, які отримали українські митці, подорожуючи Словенією, відкриваючи для себе архітектуру Любляни, середньовічний Піран та заворожуючі дива печери Постойна Яма, найкрасивішу у всій Словенії гору Триглав. Перші враження – завжди найцікавіші, завжди незабутні.
• 07.06.18 – 15.07.18 – Ганна-Оксана Липа. Мистецький проект «SACRUM TERRA – СВЯЩЕННА ЗЕМЛЯ». Графіка. Кераміка. Ганна-Оксана Липа – відома львівська мисткиня, заслужений художник України. Працює у галузях декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. Народилася 18 липня 1958 року на Львівщині. Закінчила Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва (відділ кераміки) (1977) та Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва (тепер – ЛНАМ) (кафедра кераміки) (1982). Член НСХУ (з 1990). Діапазон творчості надзвичайно широкий – від концептуальних інсталяцій та монументально-декоративних композицій у просторі – до дизайну вишуканих авторських зразків ужиткової кераміки. Належить до провідних митців-керамістів, бере активну участь в культурно-мистецькому житті Львова, є активною учасницею виставок, симпозіумів, пленерів. Пропонована ювілейна виставка презентуватиме царини, у яких найповніше зреалізувався талант художниці. У графічних роботах циклу «SACRUM TERRA – СВЯЩЕННА ЗЕМЛЯ» та керамічних пластах циклу «Берегиня», які будуть заекспоновані, Оксана Липа трансформує власні світоглядно-ідейні шукання у знакову систему – універсальне авторське письмо, яким вибудовує символічне енергетичне поле власної творчості. Значеннєвий розгляд складних культурних знаків дозволяє їй реконструювати складні архаїчні системи, визначати витоки культури та їхню генетичну спільність із сучасністю.
• 20.06.18 – 30.07.18 – Володимир Луцик. Живопис. Валерій Пирогов. Скульптура. Виставка представить творчість галичанина Володимира Луцика та вихідця зі Слобожанщини, харків’янина Валерія Пирогова. Її експозиційний простір сформують малярські (В. Луцика) та пластичні (В. Пирогова) композиції за понад десятиліття. Володимир Луцик народився у м. Золочеві (Львівська обл.). У львівському виші здобув художній фах. Працює у галузі станкового живопису. З 1996 р. живе у Римі, входить до «Об’єднання українських художників у Римі». Сьогодні його роботи знаходяться у приватних колекціях у різних країнах Європи. Митець не полишає творчих контактів із Україною та є учасником її мистецького процесу. У своїх роботах демонструє ментальне тяжіння до власних витоків. Малярські артефакти В. Луцика здебільшого невеликі за форматом. Художник не потребує масштабності, а камерність уповні відповідає домінантній у його працях сакральності. Його полотна прагнуть індивідуального спілкування, звучать живими знаками, своєрідними тайнописами, які несуть закодовану автором інформацію. Пізнати їхній інтелектуалізм належить активній співпраці глядача, його здатності «налаштовуватися» на відповідні духовні регістри. Валерій Пирогов увійшов до чільного грона митців зі Слобожанщини, які презентують сучасну українську пластичну традицію у світі. Він є постійним учасником усіх масштабних всеукраїнських та регіональних виставок скульптури, також представляє свій доробок за межами Батьківщини. Основна тема його скульптур – це реальна дійсність, однак забарвлена у пластичні метафори образотворення, а межа між твором і глядачем – надзвичайно рухлива. Скульптор працює з різним матеріалом та у різних техніках: від бронзового литва чи гіпсу до дерева. Кожне його творіння народжується зі своєю історією. Його скульптури порівнюють з літературою, «застиглою» в металі чи викресаною в дереві. Заекспоновані композиції задекларують інтерпретації автором універсалій його сучасного мистецького часопростору.
• 13.06.18 – 08.07.18 – Іван Франк. Живопис. Відомий львівський художник, педагог, громадський діяч. Завідувач кафедри художнього металу ЛНАМ, професор. Заслужений діяч мистецтв України. Народився 1947 р. на Львівщині. Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша на відділенні скульптури (1963-1968) та у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва на відділенні художньої кераміки (1970-1975). Викладацьку діяльність розпочав у 1975 році на кафедрі художньої кераміки у своїй альма-матер, а з 2004 року і дотепер очолює кафедру художнього металу. Учасник обласних, республіканських та зарубіжних виставок. Працює в галузях декоративної та монументальної кераміки, а також у царинах графіки та малярства. Одна з ключових постатей львівського мистецького видноколу, розпочинаючи з 1970-х рр. Творча манера І. Франка вирізняється тяжінням до об'ємної, графічно-монументальної стилізації. Його власний мистецький образосвіт – далекий від стереотипів львівського альтернативного мистецтва й, водночас, опозиційний до канонічного. Митець йде своїм шляхом. Виставка представить ретроспективу за майже півстоліття у мистецтві.

Окрім того, в рамках низки науково-освітніх проектів НМЛ, а саме: «Школа і музей – працюємо разом», «Церковно-календарний рік в НМЛ (на прикладі пам’яток українського мистецтва з фондів НМЛ)», «Канікули в НМЛ: нове життя давніх традицій» – систематично проводитимуться тематичні заняття в експозиції музею, майстер-класи, читатимуться лекції за широким спектром тематики (за замовленням).