До 110-и річчя від дня народження Василя Барки (16 липня –1908), українського поета-модерніста, прозаїка, перекладача у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку: «Шукає серце щастя…» (експонується з 9 липня до 3 серпня в приміщенні абонементу).
Довідка
Василь Костянтинович Очерет (Барка — псевдонім, мав ще інший — Іван Вершина) народився 16 липня 1908 року в селі Солониці колишнього Лубенського повіту на Полтавщині.
Ім’я українського письменника з діаспори Василя Барки прийшло в Україну лише після проголошення незалежності, коли в українців нарешті з’явилася можливість з’ясувати правду про своє недавнє минуле, пов’язане з роками першої п’ятирічки (1928—1932) і трагічними втратами мільйонів людей від голоду в 1932—1933 роках.
Василь Барка належить до тих митців, на світорозуміння яких впливала ця національно-ментальна, особливість. Поет усе своє свідоме життя був і залишався українцем, незважаючи на те, на якій чужині і скільки часу він прожив. Василь Барка понад 90 років шукав шлях до вітчизни, яку колись втратив не зі своєї волі.
У поетичній палітрі В. Барки — елементи різних стильових шкіл та напрямів. Тут можна бачити виразні впливи молодого Тичини, символістичної та футуристичної російської поезії, італійського Ренесансу, барокової поезії. Такий сплав стилів значною мірою пояснює важкість сприйняття Баркового вірша.
Витоки творчості Василя Барки, як і його світорозуміння, концепція людини, буття, модель світу, - у національних традиціях. Він жив Україною, жив в «Україні», створивши осередок культури рідного краю у сконструйованій (ним самим і якоюсь вищою силою) світобудові.
Немає коментарів