ЗІ СВЯТОМ АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО! (13.12).
Так уже повелося, що у переддень свята Андрія, відбуваються в Україні Андріївські вечорниці.
Вечорниці мають язичницький дух. Невипадково Венеру всі слов’янські народи називали вечорницею.
Якщо на інших вечорницях молодь працювала або розважалася, то на Андріївських сходинах дівчата ворожили, кликали долю. Недарма подекуди їх називали «великими вечорницями».
Андріївські вечорниці мають свою етику, естетику, народознавчу пізнавальність.
Вражає краса давніх вишиванок, кептарів.
Радує око калита під стелею – символ сонця і бога шлюбу. Наприклад, на Волинському Поліссі її пекли усі дівчата гуртом з борошна і ягід, змащували медом, щоб корж «був гарненький, біленький, заводний щоб був».
На Київщині калиту обтикали цукерками та калиною.
На Житомирщині вона була з маком, медом і вареними вишнями.
Із принесених з собою продуктів (крім скоромних, бо піст): маку, олії, борошна, меду, грибів, сухих фруктів, риби тощо дівчата готували вареники з маком і сливами, пироги, узвар, книші, пшоняну чи гречану кашу, рибу, капусту, голубці, кисіль тощо.
Парубки на вечорницях не мали права лихословити, битися, напиватися, насміхатися з дівчат.
Більш детальніше про Андріївські вечорниці можна дізнатися з посібника «Українознавство», укладачами якого є Віра Мацюк та Володимир Пугач.
Текст: Наталія Звольська
Немає коментарів