15.01 – 148 років від дня народження Агатангела Кримського (1871–1942).

«Поезіє! супутнице моя!

Ти — теплий, животворний промінь сонця …»

Такою бачив поезію український історик, письменник і перекладач з Володимира-Волинського – Агатангел Кримський, якому 15 січня 2019 року виповнюється 148 років від дня народження.

В Агатангела Кримського є поезії, написані в 1898 та 1900 роках. В них ідеться про красу Бейрута – столиці і найбільшого міста Лівану, і, зокрема, мабуть, про Голубину скелю в Бейруті, на яку він «забрався»:

«Забрався я на шпиль… Внизу носились хмари…
Дививсь у далечінь: на море, на Бейрут.
Тут глетчери, зима, а там буяють чари…
Палючий, дивний край!.. Чудовий райський кут!

Леліється Бейрут… Блискучий сад тропічний,
Де пальма розрослась на килимі з лілей!
І ллється аромат гарячий, наркотичний
З п’янючих тубероз, розкішних орхідей…

А тут, над хмарами, куди отсе я скрився,
Глибокії сніги та скелі ледяні.
І з-під тії кори синенький ряст пробився
Та й тихо-лагідно всміхається мені…».

Але, одночасно, відчувається туга за рідним краєм:

«Горді пальми. Думні лаври…
Маніячливий кипарис.
Океан тропічних квітів…
Ще й цвіте цитринний ліс…

Я хитнувсь, бо наче впився
З аромату тих квіток.
Аж погляну: коло пальми
Простий житній колосок.

“Гей, земляче! — шепче колос,
Похилившись на стебло. —
Ми чужі для цього раю, —
Що ж сюди нас принесло?».

Що привело Агатангела Кримського в Ліван, Сирію? Зацікавленість арабською літературою, історією мусульманського Сходу. Недаремно ж він видав цілу бібліотеку академічних підручників з філології та історії Близького Сходу.

Текст: Наталія Звольська