Вас пам’ятати будемо завжди

Із вами будемо боротись за країну

За ту країну, де нема брехні

За нашу й вашу мирну Україну…

  «Герої не вмирають» — перше, про що думає кожен, згадуючи Героїв Небесної Сотні.20  лютого …  Ця  дата —  кривава  незагойна  рана     на сторінках  нашої   історії.   Зринають  в  пам’яті    і  в  наших   серцях  ті  жахливі  події, що  відбулися   на  вулиці   Інститутській  у Києві.  Юні  хлопці, піднялися   на  боротьбу  за  людську  гідність,   за  краще  майбутнє   для  своєї   держави.  Але  якою  була  ця боротьба? Звичайно, не   рівною. Захистом   проти  ворожої   кулі   снайпера  слугували   фанерні  щити. Але  вони  не  зважали на  це, бо  в  серці   горіла  любов   до  України  та   надія   бачити  її кращою.  Та  жорстока  куля  снайперської  гвинтівки  не вибирає. Один  за  одним  падають   наші  герої.  Але  ворогу  їх не  здолати… Крок  за  кроком  виборювали, відвойовували  кожен   метр. Кажуть, час  лікує. Та  роки, що  минули  від  тих  подій, не  змогли   затягнути  рани   в  наших   душах, що  їх  випалили   події   лютневих   днів  2014 року. І   знову важким  спогадом    відгукнулися  у  серцях   учнів  Зав'язанцівського НВК Мостиського району під   час  скорботної  лінійки «Небесна сотня – то в серцях вогонь», яку підготували учні разом з педагогом-організатором Козловською Марією Романівною та вчителем музики Левицьким Богданом Івановичем. Сльозою  пам’яті,  болю ,  сльозою надії    виразили        слова ,  сказані   директором  НВК  Бервецькою  Оксаною  Романівною про   гідність,  справедливість, мужність, героїзм. Тремтливе   мерехтіння  свічок,  блакитно-жовті  стрічки, живі  квіти , образ   Божої  Матері   і ,звичайно , пісня  - « Пливе кача» - це  головні  атрибути . Вони   назавжди   закарбуються  в  душах  юних   вихованців   нашого   НВК.   А свічки  віри ,  надії і  любові  до  нашої  матері  України  горітимуть   вічно.