Період публікації:

від

до

Категорія:

Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: Вівторок, 12 березня 2019 

min
max

12.03 – 94-річчя від дня народження Гаррі Гаррісона (1925).

Відомий американський письменник-фантаст, редактор галузевих періодичних видань та антологій, художник-ілюстратор (замолоду) і активний учасник різноманітних національних та світових заходів, покликаних популяризувати фантастичну літературу.

Відомий, у першу чергу, завдяки кільком циклам романів науково-фантастичного («Світ смерті»), гумористично-фантастичного («Білл – герой Галактики», «Нержавіючий Сталевий Щур») циклів, а також роману «Посуньтеся! Посуньтеся!», що став основою для відзначеного критикою кінофільму «Зелений Сойлент» (1973).

Твори Гаррі Гаррісона відзначаються гуманістичною, антирасистською та антимілітаристською спрямованістю, сюжетною винахідливістю із відчутною гумористичною та сатиричною складовими.

Біографія

Гаррі Гаррісон народився 1925 року, і на свій вісімнадцятий день народження був призваний до війська. Друга світова війна наділила його ненавистю до всього військового, що проявилося в такому сатиричному романі як «Білл – герой Галактики». Чимало його ранніх оповідань з’являлися в часописі Джона Кемпбелла «Естаундінґ» і часто відображали інтерес до питань охорони довкілля та мирного розв’язання конфліктів. Його найвідомішими творіннями стали «Нержавіючий Сталевий Щур» і «Посуньтеся! Посуньтеся!», на якому ґрунтується фільм «Зелений Сойлент». Серед останніх робіт – комерційно успішні трилогії в жанрі альтернативної історії «На захід від Едему» і «Слава американському стягу».

Дитинство і юність

Гаррі Гаррісон народився 12 березня 1925 року в родині друкаря Генрі Лео Демпсі (англ. Henry Leo Dempsey) і шкільної вчительки Ріа, в дівоцтві Кір’яссофф (англ. Ria Kirjassoff, слід, очевидно, розуміти Кир’ясової), емігрантки латвійсько-російського походження, у невеликому американському місті Сте́мфорд, штат Коннектікут. При народженні хлопчик отримав ім’я Ге́нрі Ма́ксвелла Де́мпсі (англ. Henry Maxwell Dempsey), проте не знав свого справжнього прізвища аж до віку 30 років, коли отримував паспорт. Він офіційно змінив своє ім’я на Гаррі Макс Гаррісон. Коли майбутньому письменнику виповнилося 2 роки, його сім’я переїхала до Нью-Йорка і вже в самому місті в умовах Великої Депресії декілька разів змінювала свою прописку.

« Ми періодично переїжджали ночами: знімали нову квартиру, домовлялися про місячну оренду, платили за один місяць, лишалися на два місяці, потім ще і на третій, заборговуючи гроші. Після цього на своїй гужовій підводі приїжджав розвізник льоду і за п’ятнадцять доларів перевозив усе наше збіжжя на іншу квартиру. Ми переїжджали так часто, що мені і справді бракувало друзів у дитинстві, та й у школі я навчався поганенько… точніше мені велося добре тільки на тих предметах, які я вподобав: природознавство й англійську мову. Найгірші ж оцінки я отримував з іспанської. »

У школі Гаррі Гаррісон писав і малював для шкільної газети. Самотній по натурі, він багато читав, зокрема бульварної літератури. Інтерес до фантастики в ньому прокинувся в 13 років, коли він вперше написав до науково-фантастичного часопису.

У 1943 році Гаррі Гаррісон закінчує середню школу в нью-йоркському кварталі Форест-Гіллз (район Квінз) і одразу ж отримує повістку до армії.

« Я геть не хотів утопитися, тому тримався подалі від флоту. Я не хотів, щоб мене підстрелили, тому обійшов піхоту стороною. Але мені завжди подобалися літаки. „Та хіба ж літаки в повітрі менш небезпечні?” У ті дні Військово-повітряний корпус США означав, що одну людину в повітрі обслуговувало тридцять п’ятеро на землі. Я все життя носив окуляри, то літати мені ніхто не дав би. Тому я пішов до службового персоналу. »

За кілька тижнів до власне призову Гаррі Гаррісон вступив до авіаційно-технічного училища в Нью-Джерсі, де став кваліфікованим механіком. Після додаткового навчання (вже в армії) в Міссісіпі він потрапив на базу ВПС у Лоурі (Денвер, Колорадо). Під час тестів з’ясувалося, що в Гаррісона високий рівень технічної підготовки, тому він став фахівцем із налаштування автоматичних прицілів. Змінивши декілька баз і отримавши відзнаки за відмінну службу, майбутній письменник перевівся в військову поліцію, де він отримав звання сержанта і обов’язок вартувати темношкірих ув’язнених, що не заважало йому пити і проводити час разом із ними. Мобілізувався Гаррісон у лютому 1946 року, назавжди не злюбивши все військове.

« Чи сподобалася мені моя пайка армійського життя? Ні. Якщо ви почитаєте «Білла – героя Галактики», то зрозумієте, які відчуття про військо переповнюють мене. Як воно на мене вплинула? Що ж, я ненавиджу все, абсолютно все, військове. »

Художник

Повернувшись із війська Гаррісон певний час не міг знайти підхожої роботи, або такої, що йому припала б до душі. Тому восени 1946 року він поступає на мистецьке відділення Гантер-Колледжу Міського університету Нью-Йорка, де навчається у Джона Бломшилда (англ. John Blomshield). Навчання Гаррісон не закінчив, але продовжував займатися із Бломшилдом приватно. Водночас молодик відвідує Школу карикатуристів і ілюстраторів під керівництвом Берна Гоґарта (англ. Burne Hogarth, 1911 - 1995), творця коміксів про Тарзана. Майбутній письменник відкриває свою коміксову «мануфактуру»:

« У нас була крихітна студія, де ми працювали разом із Воллі [Вудом]; Рой Кренкл був нашим асистентом: він робив шикарні фони і стирав олівець. В цій студії трохи попрацював навіть Ел Вільямсом. Раз на тиждень у нас була оголена натурниця, і ми малювали голе тіло. Інколи заходив Френк Фрацетта, інші художники. Ми знаходилися в самому центрі Мангеттана, тож зустрічатися було зручно. »

У студії Гаррі Гаррісон малював не лише комікси, а й рекламну продукцію, ілюстрував часописи. Завдяки своїй художній роботі для журналів наукової фантастики він зміг стати членом клубу «Гідра», до якого входило чимало фантастів: Айзек Азімов, Фредерік Браун, Теодор Стерджон, Лестер дель Рей, Спраґ де Камп, Горейс Ґолд тощо.

Із часом бізнес Гаррісона, який досить успішно розвивався раніше, занепав. Зневірений художник намагався триматися на плаву і знаходить роботу. Його знайомий — Деймон Найт, у ту пору головний редактор журналу «Ворлдз бійонд», запропонував йому зайнятися ілюструванням журналу. Проте коли номер був практично готовий, Гаррісон потрапив до лікарні з важким інфекційним захворюванням. Через нього він почав писати невеликі оповідання, а пальці, які тремтіли, успішно справлялися з клавіатурою друкарської машинки.

Блукач світом

Після того, як перший короткочасний шлюб Гаррі Гаррісона був розірваний, в червні 1954 року він одружився з Джоан Мерклер. В 1956 році сім'я переїхала в мексиканське містечко Куатла. Письменницький напрям його роботи стає дедалі відчутнішим, так як з 1956 він жив лише цим. Його першим великим твором став «Світ смерті», книжку відразу купило видавництво "Astounding", і вона зайняла друге місце серед номінантів премії Г'юго, поступившись пальмою першості лиш дітищу Хайнлайна. У 1957 він відвідав конференцію фантастів WorldCon в Англії і на якийсь час залишився в Бромлі і Лондоні. Наступну зиму разом з сім'єю він провів в Італії на острові Капрі, доки в 1958 не повернувся в Лонг Біч (штат Нью-Йорк), де восени 1958 на світ з'явилася донька Мойра. Трохи згодом вони знову переїжджають і протягом шести років живуть в Данії, ще через рік переїжджають до Англії, а потім купують будинок у Каліфорнії.

Фантаст

Першою книжковою публікацією Гаррі Гаррісона був роман «Неприборкана планета» ("Deathworld" 1960), який у наступні роки було продовжено в трилогію героя Язона дін Альта «Спеціаліст з етики» ("Deathworld 2" 1964) і «Кінні варвари» ("Deathworld 3" 1968). Більш успішною була поява десятитомного циклу про «сталевого пацюка» Джимма ді Ґріза, який вперше з'явився в романі «Агенти в космосі» ("The Stainless Steel Rat", 1961 — «Пацюк з нержавіючої сталі»). Незвичайна комбінація гумору і наукової фантастики мала відбиток у багатьох його наступних творах, такому як «Білл, герой Галактики» (1965), з якого бере початок однойменна серія. Тим часом починається співпраця над семи томами з Робертом Шеклі, Девідом Бішоффом та іншими. «Фантастична сага» ("The Technicolor Time Machine" 1967) описує спробу знімальної групи спонукати вікінгів до відкриття Америки. Роман «Посуньтесь! Посуньтесь!» ("Make Room! Make Room!" 1966) має дещо інший тон. Цікаве бачення небезпеки перенаселення під назвою «Рік 2022: ті, що хочуть вижити» було знято на плівку Річардом Фляйшером, в головних ролях зіграли Чарльтон Хестон і Едвард Дж. Робінсон. Серед численних наступних творів виділяється ілюстрований роман «Історія планети» ("Planet Story" 1979), який виник у співпраці з художником Джимом Барнсом. Гаррісон пише трилогію «До зірок» ("To the Stars" 1981) а також тритомний Едемський цикл (1986–88), який відобразив в незвичному образі альтернативного світу.

На сьогодні Гаррі Гаррісон видав близько п'ятдесяти романів. Крім того, почасти разом з іншими науковими фантастами, він видав різні науково-фантастичні антології, наприклад антропологічна белетристика («Людиноподібна мавпа, космонавт», 1968 — "Apeman, Spaceman"), Nova-Reihe (1970–1974) і збірка науково-фантастичних бестселерів (1968–76). Його ілюстровані томи «Великі вогненні кулі» 1977 ("Great Balls of Fire") і «Механізм» ("Mechanismo") 1977, ілюструють тему статі роботів в фантастиці. З 1968 по 1969 Гаррісон був віце-президентом Союзу авторів наукової фантастики SFWA. Гаррісон був ініціатором створення Міжнародної Асоціації фантастів World SF, яка опікувалася інтересами авторів наукової фантастики, а в 1978 році Гаррісон був обраний її головою. Він є повноправним членом Universala Esperanto-Asocio, що підтримує існуючу з 1887 року мову есперанто, яку Гаррісон інколи використовує в своїх творах. Зараз автор живе в Ірландії, неподалік Дубліна, але знову і знову вирушає в подорожі і охоче відвідує конференції наукових фантастів. У 1990 році він був на всесвітній конференцію в Гаазі, а в 1999 році, як почесний гість TRINITY, на зборах Європейського Союзу Наукових Фантастів в Дортмунді.

 

 

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Понеділок, 06 квітня 2020 06.04 – 537 роки від дня народження Рафаеля Санті (1483-1520).  Італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Народився Рафаель 6 квітня (за деякими джерелами 28 березня) 1483 в Урбіно, Італія. Перше навчання художній майстерності проводив його батько – Джованні Санті....

Переглядів: 4393 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Неділя, 05 квітня 2020 05.04 – 432 роки від дня народження Томаса Гоббса (1588-1679). Англійський філософ. Майбутній мислитель з’явився на світ 5 квітня 1588 року в південно-східному графстві Англії, біля містечка Мальмсбері, в родині сільського священика. Початкову освіту він здобув у парафіяльній школі, яку відвідував...

Переглядів: 4347 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Анонси
Календар подій
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини




Ми у Facebook
Ми у Facebook