До 139-ти річчя від дня народження Володимира Кириловича Винниченка (26 липня – 1880), українського письменника, художника, політичного діяча у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку «Письменник, громадський діяч, керівник» (експонується з 16 липня до 12 серпня в приміщенні абонементу).
Довідка
Народився Володимир Кирилович Винниченко 26 липня 1880 р. у селянській родині в селі Веселий Кут Єлісаветградського повіту на Херсонщині. Чимось він виділявся з-посеред своїх ровесників. Мав надзвичайно чіпку пам'ять. Рано навчився читати – сталося це непомітно для його рідних.
Винниченко розпочав свою літературу творчість на тлі згасання поетики реалістично-побутової школи, її народницько-етнографічної тематики (І.Нечуй-Левицький, П.Мирний). Починаючи з кінця ХІХ ст., згадана школа все більш і більш поступалася місцем модерній прозі та драмі (Л.Українка, О.Кобилянська, В.Стефаник).
Дебютував у літературі зовсім молодим. Перші його твори, які збереглися, – поема "Повія" та оповідання "Народний діяч". Проте заявив про себе письменник оповіданням "Сила і краса"; з нього, власне, й починається літературна біографія В. Винниченка (згодом воно прибирає нову назву "Краса і сила").
Рання проза Володимира Винниченка докладно розглянута в статтях І. Франка та Лесі Українки. Тут же варто наголосити на тих рисах, які привертали до оповідань і повістей молодого письменника посилену увагу тодішнього читача.
Як і багато інтелігентів початку століття, В. Винниченко активно включався в дискусії про "нову мораль", яка має прийти на зміну старій, "буржуазній". У суперечках його героїв неважко помітити початки тих масштабних полемік, які кипітимуть пізніше, вже за часів "соціалістичного будівництва". Скажімо – про шлюб, кохання, загалом стосунки чоловіка й жінки.
Прихід В.Винниченка довершує в українській літературі перемогу неоромантизму.
Немає коментарів