Що в сучасному світі можна назвати вічним? Одні народжуються, інші помирають. Ніч проходить і настає день. Час минає… Секунди… Хвилини… Роки… Що існує поза часом? Душа?… Думка?… Слово?… А можливо, це і є пазли космічної картини під назвою Вічність, художник якої – людина. Людина, в чиєму серці живе віра; людина – душа, якої залишається химерним світлом; людина, чиї думки плетуть мереживо бажань, сподівань та мрій і втілюються у його величності – мистецтві. Гомер, Данте, Шекспір, Сервантес… – художники слова, що створили образи героїв, до яких небайдужа людська душа. У них люди бачать власну силу чи слабкість, недаремно їх називають величним словом – Вічні. Кожен образ – це неймовірна історія, яка не лише цікава, а й містить у собі зерно мудрості. Шекспір… Вимовляємо і прислуховуємося до тисячоголосся людства, яке на різних мовах світу повторює в унісон прізвище геніального письменника. Безсмертні його творіння, адже проблеми, які порушив автор – це вічні питання, над якими задумується людина кожної епохи. Гамлет з однойменної трагедії : ось чий біль, наче струна, бринить і відлунює у серцях людей. 31 жовтня 2019 року в Зав'язанцівському НВК Мостиського району був проведений урок зарубіжної літератури в 10 класі вчителем Вергун Василиною Богданівною на тему   «Гамлет – вічний образ світової літератури. Багатогранність шекспірівських характерів». Читаючи  п’єсу –весь час здається, що перед нами своєрідні терези, на обидві чаші яких Шекспір упродовж всієї розповіді кладе чесноти та вади. Що ж переважить – добро чи зло…У Гамлетові зріє не просте почуття ненависті й бажання мстити кров’ю, у ньому борються роздуми про добро й зло, про людську слабість і силу, про боротьбу з несправедливістю! Де ж відповідь?.. Змиритися, забути, пробачити?. Можливо, тільки це вихід не для шекспірівського героя. То що ж, покінчити з життям? Ось звідки перед молодою людиною постає питання: «Бути чи не бути?» Тільки вирішивши його, Гамлет знову здатний поважати себе як особистість:

Чи бути, чи не бути – ось питання.
Що благородніше? Коритись долі
І біль від гострих стріл її терпіти,
А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха,
Покласти край йому? Заснути, вмерти –
І все. (…)

Перебуваючи  під враженням цього дивовижного твору, який вивчали на уроці  учні дійшли висновку скільки б не перечитували  твір, кожного разу будуть співчувати Гамлету, захоплюватися його розумом і наполегливо шукатимуть відповідь на питання, чи можна було уникнути трагедії в його долі. Відчувши себе героями трагедії «Гамлет», пережити весь біль та відчай.    Коли Гамлет порушує питання: «Бути або не бути?» З позиції сучасної людини учні  розуміли, що це не вихід, що смерть не вирішить жодної проблеми. Вони побачили в ньому сильну талановиту натуру, якій так рано ще йти з життя, яка повинна справитися з усіма проблемами. Та в час , коли жив Гамлет, був інший кодекс честі і моралі. А тому нічим його дорікнути. Ми  приймаємо в Гамлетові все, тому що він гуманіст, людина доби Відродження і цим все сказано…