У Центрі вітражного мистецтва на базі ДНЗ «Львівське ВПХУ» нещодавно відбувся брифінг, в обговоренні якого були задіяні учасники проєкту: Ігор Голуб (координатор), Христина Семанів (креативний менеджер), Михайло Копельчак і Тетяна Дмитрівна (експерти моніторингу проекту), Оксана Дуфанець та Олена Погребняк (наставники допрофесійної підготовки). А також незалежні експерти: Наталя Денькович, представник НУ «Львівська політехніка», експерт проблематики інклюзивної освіти та навчання дітей – відзначила важливість наших кроків у інклюзивному аспекті. Це і залучення дітей Спеціальної шоли-інтернат Марії Покрови у майстер-класах та проходження учнями допрофесійної підготовки. Юлія Колісник-Гуменюк (Львівський навчально-науковий центр професійної освіти НПУ ім. М.П. Драгоманова) зосередила свою увагу на актуальності вивчення школярами (гуртківцями) народних ремесел – мистецтва вітражу, як культурне надбання нації. Юлія навела приклади закордонної освіти і поставила акцент на японських підходах, там школярі практикують дуже багато народних ремесел, наслідують традиції і пропагують давні промисли у сучасну культуру країни та світу. Оксана Дубовик (ЛННЦ НПУ ім. М.П. Драгоманова) відзначила професійне наповнення офіційного веб-сайту ЦВМ, інформативність проєкту та відкритість до залучення різних вікових груп, соціальних станів дітей, фахових та простих громадян, відмінну організацію конференції, підсумкової виставки, а також інших численних заходів.

Мета проєкту «Створення центру вітражного мистецтва на базі ДНЗ "Львівське ВПХУ" для збереження та розвитку культурної спадщини українського вітражу», який реалізовувався впродовж 8 серпня – 8 листопада 2019 року, полягає в удосконаленні професійної підготовки у відповідності з вимогами сьогодення.

Внутрішній моніторинг здійснювався експертами (М. Копельчак, Т. Якимович) як інформаційно-регулятивний супровід проєкту щодо створення Центру вітражного мистецтва на базі ДНЗ «Львівське ВПХУ» для збереження та розвитку культурної спадщини українського вітражу. Для організації внутрішнього моніторингу нами застосовано наступний алгоритм:

1. Формування мети і завдань моніторингу:

- Складання програми, добір інструментарію для проведення моніторингу (цілеспрямований вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень тощо).

- Організація дослідження (складання плану, визначення терміну проведення і реалізація дослідження у спланованому режимі).

- Проведення спостережень, збір даних та результатів виконання етапів проєкту за обраними методиками.

- Оброблення та аналіз даних (за допомогою методів математичної статистики та описове пояснення).

- На основі інтерпретованих даних вироблення рекомендацій для вдосконалення проєкту.

- Корекція – внесення певних змін під час реалізації проєкту на основі запропонованих рекомендацій.

- Контроль – фіксування правильного виконання вироблених рекомендацій.

2. Складання програми, добір інструментарію для проведення моніторингу:

Внутрішній моніторинг проводився шляхом збору, систематизації та аналізу фактичних даних щодо стану реалізації проєкту. Програма процедури моніторингу передбачала спостереження, вимірювання, вироблення на цій основі уявлень про стан реалізації проєкту, супроводжуюче відслідковування з поточною регуляцією, подальшим прогнозуванням та надання рекомендацій.

Оцінювання здійснювалось на основі кваліметричного підходу, який передбачає кількісний опис якості предметів або процесів, даючи кількісну оцінку якості. Ступінь проявлення кожного критерію визначалася трьома параметрами: норма (відповідає нормі), нижче норми (не відповідає нормі), вище норми (відповідає нормі з відмінним виконанням). Із методів експертних оцінок ми вибрали метод рейтингу (метод оціночної класифікації) і метод бальних оцінок. Окрім абсолютного показника Рі, кожна проста або складна властивість може характеризуватися і відносним показником Кі. Відносний показник (оцінка) визначається зіставленням абсолютного показника Рі з еталонним (базовим) абсолютним показником Ет, що відображає змінюваний у часі рівень: Кі = f (Рі, Рі Ет). Величина Рі Ет вибирається з урахуванням запланованих результатів проекту. Оцінка – відносна: не задовольняє нормі – 0,00 <.....>, задовольняє нормі на 100 % – 1,00.

3. Організація дослідження (складання плану, визначення терміна проведення і реалізація дослідження у спланованому режимі):

Моніторинг реалізації проєкту передбачав комплекс заходів та безперервного аналізу інформації про стан реалізації для здійснення контролю відповідності запланованих витрат, результатів, плану реалізації проєкту, можливого вчасного виявлення відхилень від плану, ефективного управління. Зокрема, оцінювалися підготовчий етап, інформаційна кампанія, презентація, навчально-практичні заходи.

4.  Збір даних, проведення спостережень за обраними методиками:

Дослідження якості виконання проєкту проводився за індикаторами ефективної діяльності, які згруповані за такими показниками:

- управління проєктом;

- якісний склад учасників;

- професійна компетентність педагогічних працівників;

- матеріально-технічна база і комплексно-методичне забезпечення підготовки;

- ефективність навчання та рівень досягнень учнів з освоєння вітражної справи;

- ефективність проведення занять у рамках освітньої програми;

- представлення результатів досягнень учнів з освоєння вітражної справи.

Оброблення та аналіз даних (за допомогою методів математичної статистики, кореляційного або факторного аналізу, а також передбачає описове пояснення).

Під час моніторингу здійснено якісний аналіз проекту, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду. У процесі виконання проєкту відзначено:

- підтвердилася унікальність та висока культурна цінність проекту (виступи фахівців на конференції та відкриття виставки);

- відзначимо, що до числа виконавців проєкту додатково були залучені викладачі-спеціалісти, які мають значний досвід у галузі підготовки фахівців вітражного мистецтв. Кількість виконавців кожного з етапів робочого плану була збільшена шляхом залучення інших працівників закладу освіти на основі внутрішнього наказу керівництва, але визначено, хто саме відповідальний за проведення конкретного етапу або заходу (результати спостережень та ознайомлення з розпорядженнями керівництва ДНЗ «Львівське ВПХУ»);

- кількість залучених осіб обґрунтована розширенням контингенту учасників проєкту;

- робочий план проєкту конкретизувався та уточнювався під час реалізації (робочі наради);

- план освітньої програми відповідає головному завданню – допрофесійній підготовці (публікація програми);

- питання фінансування, витрати, які передбачені завданнями проекту, є обґрунтованими і підтвердженими документально;

- під час реалізації залучені визнані майстри вітражного промислу, знавці та професійні митці (програма конференції та виступи на відкритті виставки);

- у проєкті додатково до запланованих груп навчання вітражної справи (учнів 8-9 класів, 60 чол.) були задіяні учні 7 та 10 класів, студенти ЗВО та дорослі слухачі, які виявили зацікавлення вітражною справою (загальна кількість 48 осіб). Тому рекомендовано збільшити кількість груп та диференціювати за віком.

- витрата на розповсюдження інформації у ЗМІ є недостатньою, що зумовило труднощі у популяризації проєкту. Рекомендовано укладання угод на поширення інформації не лише на регіональному, а й на загальноукраїнському рівні;

- з огляду на контент освітньої програми, вона є цікавою для широкої аудиторії та буде користуватися попитом не лише під час допрофесійної підготовки у закладах освіти художнього профілю, а й під час підготовки інших категорій слухачів (студенів ВЗО, дорослого населення). Рекомендовано збільшення тиражу та всеукраїнська бібліотечна розсилка.

- координатор проекту (І. Голуб) та креативний менеджер (Х. Семанів) здобули додатковий досвід реалізації проєктів шляхом участі у тренінгу з проєктної діяльності.

- навчально-практичні заходи прописані чітко.

- запланований майстер-клас «Розпис та холодна обробка скла» за змістом відповідає запиту Львівської міської ради щодо підготовки учасники літнього віку (15 осіб), хоча кількість потенційних бажаючих була більшою;

- терміни проведення заходів відповідають запланованим.

Заходи спрямовані на усунення можливих ризиків проєкту (гнучке планування заходів; процедури закупівель та вибір найбільш прийнятної пропозиції; чіткий розподіл завдань між членами команди; запрошення цільових груп; популяризація через Інтернет та соцмережі) були ефективними.

Важливим результатом реалізації проєкту є гнучкість освітньої програми та її пристосування до потреб конкретного закладу освіти.