05.02 – 142 роки від дня народження Андре Сітроена (1878-1935).

Бізнесмен, засновник фірми «Сітроен» (Франція), продукція якої в опитуванні (163 країни) «Автомобіль ХХ століття» посіла третє місце.

Народився 5 лютого 1878 року в родині успішного підприємця. Його батько — Леві Сітроен був співвласником підприємств, що займалися обробкою та продажем дорогоцінного каміння. Але не батько вчив Андре премудростям бізнесу. Коли майбутньому автомобілебудівникові було тільки шість років, батько покінчив життя самогубством. Втім, своїй родині він залишив чимало: величезну спадщину плюс зв'язки у фінансових і промислових колах Парижа.

У ті часи син звичайно продовжував справу батька. Але Андре торгівля не приваблювала. У 1889 році він вступив до Політехнічної школи і після її закінчення, у віці двадцяти трьох років, почав працювати в майстернях своїх друзів братів Естеном, де вироблялися деталі для паровозів.

У 1905 році Сітроен став компаньйоном Естеном, вклавши в справу все отримане від батьків у спадок. Він налагодив на заводі випуск зубчастих коліс (шестерень) — набагато досконаліше тих, що робили конкуренти. Сконструював їх нікому не відомий польський механік-самоучка. А Сітроен вчасно помітив, що нова технологія дуже перспективна, і купив патент на її використання.

Дуже швидко шестерні стали мати попит на міжнародному ринку — у Лондоні, Брюсселі й навіть Москві, що приносило власникам фірми величезні прибутки. Звідси бере початок і емблема компанії у вигляді перевернутих букв «V», які схематично позначають конічні шестерні. У Франції цю емблему називають «подвійний шеврон».

Сітроен виконував на заводі обов'язки технічного й комерційного директора, і незабаром він перестав мати конкурентів. Ім'я молодого підприємця стало легендою й допомогло йому в 1908 році зайняти місце технічного директора на автомобільному заводі Mors.

Сітроен і тут розвив бурхливу діяльність: залучив до роботи свіжі розуми, модернізував конструкцію автомобілів, що випускаються і запропонував знизити ціни на них. Успіх прийшов негайно. Продажі різко збільшилися.

Під час Першої Світової війни Сітроен знову довів свої здібності. Він поставив свій підприємницький талант на службу воюючої Франції й своїх ділових амбіцій. Бачачи, як погано французька армія забезпечується боєприпасами, він вступає в переговори з військовим міністерством і пропонує в тримісячний строк налагодити масштабне виробництво снарядів. Армійському начальству проект здається нездійсненним. Однак Сітроен переконав державу укласти з ним контракт.

Гроші на будівництво нового заводу він зібрав досить швидко: 20% угоди авансувала держава, інші відсутні засоби вдалося взяти в кредит у друзів-промисловців і фінансистів.

І в лічені місяці буквально на порожньому місці, на паризькій набережній Жавель, виникають заводи по масовому виробництву зброї, що випускають більше снарядів, ніж усі інші підприємства країни разом узяті. Сам Сітроен пояснює свої успіхи всього одним словом: організація.

Він один раз відвідав Америку, де на заводах Форда познайомився з американськими методами виробництва автомобілів, і в 1919 році, спільно з конструктором Жюлем Саломоном, творцем автомобіля Le Zebre, приступив до випуску автомобілів на колишньому збройовому заводі на набережній Жавель. Він прагнув до щоденного випуску 100 автомобілів.

На відміну від своїх європейських конкурентів, Сітроен побудував виробництво за американським принципом, почавши з випуску однієї-єдиної моделі. У той момент його основною метою було перетворення автомобіля з недоступною «дива» в масовий товар.

Малолітражки, пропоновані споживачам за низькою ціною, розходилися як гарячі пиріжки. Поступово модельний ряд розширився, і за перші десять років роботи компанія збільшила випуск машин майже в 50 разів. Першою моделлю був тип А (Citroën А) з двигуном об'ємом 1,3 літра і потужністю 7,4 кВт (10 к.с.), випущений у травні 1919 року.

У таємниці від усіх Андре Сітроен розбирав на своєму заводі такі відомі американські автомобілі, як Buick, Nash, Studebaker, і вивчав на них можливі методи серійного виробництва. Фактично його Citroën А став одночасно і першим серійним автомобілем в Європі.

За чотири роки виробництво досягло трьохсот автомобілів на день. Тоді ж Citroën виступив з новим, «народним» автомобілем 5 CV, який отримав назву Trefle («Трилисник»).

Сітроен також першим задумався про можливості далекоглядної реклами. Справа тому, що в 1925 році компанією Citroën було випущено понад 60 тисяч автівок, а в 1929-му — майже 100 тисяч.

Такі високі результати дозволили Citroën вийти на перше місце за обсягами виробництва у Франції, а потім і в Європі. Але зробити товар — це ще не все. Його ще потрібно продати. І, щоб залучити майбутніх споживачів, Сітроен розробив грандіозну систему реклами своїх машин і свого імені, що стало автомобільною маркою. Його фірма налагодила випуск іграшкових «Сітроенів», які точно повторювали великі машини для дорослих.

Щоб фірмовий знак заводів Сітроєна постійно був перед очима водіїв, по всій Франції були встановлені покажчики і дорожні знаки, увінчані «подвійним шевроном».

Економічна криза на початку 30-х років послужив причиною занепаду діяльності Сітроєна. У 1933 році Сітроен вирішив повністю перебудувати заводи на набережній Жавель. Витративши величезні кошти, він здійснив реконструкцію в рекордно короткий термін — усього за 5 місяців.

На підприємстві загальною площею в 55 тис. кв.м була розміщена гігантська безперервна потокова лінія продуктивністю 1000 машин в день. Стільки в той час споживав весь французький автомобільний ринок.

Але опанувана Сітроена гігантоманія, в кінцевому рахунку, обернулася проти нього. Ахіллесовою п'ятою. Він завжди жив боргами, залучаючи величезні інвестиції під свої ризиковані проекти. Його потреби в грошах постійно випереджали його фінансові можливості.

Заплатити за ризик довелося в 1934 році, наприкінці світової економічної кризи. Кредитори відмовили Сітроену в нових позиках, а падіння попиту на автомобілі позбавило його можливості викрутитися за рахунок власних коштів.

Після декількох спроб знайти джерела фінансування Сітроен змушений був оголосити себе банкрутом. 60% акцій фірми отримав тоді концерн гумових виробів Michelin. Сітроен не дожив до успіху нового революційного проекту з переднім приводом...

Він помер у березні 1935 року. Його раптову кончину французькі газети пояснювали трьома причинами: «Пан Сітроен помер від невиліковної хвороби. Цілком можливо, що його відхід з життя прискорили фінансові труднощі. Можливо, роль у цьому відіграла і смерть дочки».

Однак те, що бізнесмен зробив за 20 років, назавжди увічнити його ім'я. Воно як і раніше прикрашає автомобілі, що випускаються під однією з найвідоміших світових марок. «Якщо задум хороший, ціна не має ніякого значення», — говорив Андре Сітроен.