30.03 – 128 років від дня народження Стефана Банаха (1892-1945).

Математик світової слави, один з творців сучасного функціонального аналізу, один з двох засновників та безперечних лідерів Львівської математичної школи.

Стефан Банах, син горянки Катерини Банах та Стефана Гречека, мешканця Краківського староства

Народився 30 березня 1892 році у Кракові, поляк. Після народження батько віддав його на виховання до сім'ї краківської пралі. Після навчання у IV Краківській гімназії (1902–1910) вступив на факультет будови машин Львівської політехнічної школи. У 1911 р. перевівся на факультет інженерії за спеціальністю «Сухопутна інженерія», де закінчив четвертий останній (1913–1914) навчальний рік.

З 1920 до 1922 роки працював асистентом на кафедрі математики Львівської політехніки у професора Антонія Ломніцького. Опублікував низку наукових праць. У 1920 здобув учений ступінь доктора філософії, а у 1924 був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету і обраний членом-кореспондентом Польської академії знань. У 1927 став звичайним професором.

Один із творців сучасного функціонального аналізу. Разом з Гуґо Штайнгаузом у 1929 організував видання відомого журналу «Studia mathematica». Вивчений ним лінійний простір, який отримав назву «простору Банаха», має велике значення для сучасної математики.

Разом зі своїми учнями — С. Мазуром, В. Орлічем, Ю. П. Шаудером — став одним із фундаторів (згодом — зі світовим визнанням) Львівської математичної школи, в якій розроблено значну частину функціонального аналізу.

Багато його результатів стали класичними і входять до підручників та монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються теорії звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середнє), теорії функцій комплексної змінної. Основні твори (зокрема «Теорія лінійних операторів», «Диференційне та інтегральне числення») опубліковано польською, французькою й українською мовами.

У середовищі львівських математиків стало популярним зустрічатись і дискутувати в неформальному середовищі. Місцем таких зустрічей стала Шотландська кав'ярня, а найцікавіші витяги і формулювання цих дискусій записувались у Шотландську книгу — збірник математичних проблем. Стефан Банах записав у цю книгу 14 проблем та ще 11 — разом зі Станіславом Мазуром і Станіславом Улямом.

3 1939 до кінця життя у 1945 році — президент Польського математичного товариства (член-засновник ПМТ з 1919, у 1932–1936 віце-президент), Лауреат великої премії Польської академії знань (1939). Працював деканомфізико-математичного факультету Львівського університету і одночасно перебував на керівній роботі в Інституті математики АН УРСР (Львівська філія), якийсь час за сумісництвом завідував кафедрою теоретичної механікиЛьвівського політехнічного інституту.

Радянська влада на початку окупації дуже загравала з професурою, свідченням чого було те, що Банах (поряд зі Штайнгаузом і Бартелем) отримав пропозицію видати свою книжку. Таким чином з'явився на світ українською мовою його «Функціональний аналіз». Щоправда, переклад цієї роботи тривав так довго та зустрів такі перешкоди, що фактично вона вийшла вже після війни, після смерті автора. Переклад здійснив університетський колега і заступник декана Мирон Зарицький, хоча його прізвище й не вказане в описі видання.

1940 року був депутатом Львівської міської ради. Під час німецької окупації спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — працював донором у протитифозному інституті Вайґля.

Його відкриття стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С. Банаха.

Останні роки Банах жив у будинку Рідлів по вулиці Двєрніцького, нині вулиця Свєнціцького, 12.

У січні 1944 року у Банаха був діагностований рак легень. Помер 31 серпня 1945 р. у віці 53 роки. Похований у склепі родини Рідлів на Личаківському цвинтарі.