Період публікації:

від

до

Категорія:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: Середа, 15 Червня 2016 

min
max

15.06 – 75 років від дня народження Івана Васильовича Миколайчука (1941–1987).

Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 (посмертно)

Життєпис

Народився у багатодітній селянській родині — одним із 13 дітей; дехто з його братів і сестер досі мешкає в с. Чортория. У селі відбудували батьківську хату Миколайчуків, облаштувавши під музей-садибу.

З 12 років грав у сільському самодіяльному театрі.

Закінчив середню школу в с. Брусниця (її дерев'яне приміщення збереглося, а в новому приміщенні тепер діє музей І. Миколайчука).

1957 — закінчив Чернівецьке музичне училище.

1961 — закінчив театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О.Кобилянської.

29 серпня 1962 — одружився з акторкою того ж театру Марією Карп'юк.

1963–1965 — навчання на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).

В кіно дебютував ще студентом — у курсовій режисерській роботі Леоніда Осики «Двоє».

Загальне визнання Миколайчукові принесли ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків». Знімався в них одночасно, також навчаючись на 2-му курсі. «Тіні забутих предків» здобули 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 Гран-прі) у 21 країні й увійшли до Книги рекордів Гіннеса.

«Я не чекав чогось особливого, тому доручив Іллєнку провести зйомки [кінопроби] і пішов з павільйону. Через кілька хвилин мене наздогнав збуджений Юрко: «Сергію Йосиповичу! Поверніться! Це щось неймовірне! Щось нелюдське! Щось за межами розуміння й сприйняття!»

Злякавшись, що я пішов, Іван побілів, йому здалося, що він мені не сподобався (так признавався актор опісля), і в ньому ніби щось прорвалося. Він зачарував нас. Юний, страшенно схвильований, він світився дивовижним світлом. Така чистота, така пристрасність, така емоційність вихлюпувалися з нього, що ми були приголомшені, забули про все, навіть про те, що вже затверджений інший актор».

Зі споминів С. Параджанова про кінопробу І. Миколайчука

«Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко».

— Сергій Параджанов

У фільмі «Комісари» (1970) зіграв комісара Громова — людину з загостреною моральною сприйнятливістю і духовним максималізмом. Картина стала помітним явищем в українському кінематографі, вона довела, що Миколайчук схильний до тонкого психологізму, до несподіваних контрастів і навіть парадоксів характеру.

З фільму «Білий птах з чорною ознакою» (1971) почалася нова сторінка у творчості Миколайчука — крім актора, він стає ще й сценаристом.

У фільмі Бориса Івченка «Пропала грамота» (1972) був не лише виконавцем колоритної ролі козака Василя, а й фактичним співрежисером. Працював над музичним оформленням фільму — картину супроводили пісні у виконанні тріо «Золоті ключі» (Ніна Матвієнко, дружина Марічка Миколайчук, Валентина Ковальська), у створенні якого І.Миколайчук відіграв не останню роль. В «Пропалій грамоті» він дав нове життя звучанню бандури — в жодному фільмі не використовувалися такі можливості цього інструмента.

1970-х років почалися гоніння на діячів української культури. Випровадили з кіна, а потім заарештували Сергія Параджанова. Зі звинуваченням у націоналізмі зіткнувся й Миколайчук. Вперше це сталося ще 1968 року, під час зйомок фільму «Анничка». У відповідь Миколайчук спалахнув, намагаючись пояснити різницю між «націоналізмом» і «патріотизмом». Інцидент закінчився доносом у Київ, де Миколайчука кваліфікували як «людину ворожої ідеології». Ще більш ускладнилася ситуація після фільму «Білий птах з чорною ознакою». Стрічку, що здобула Золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю, сприйняли як мало не випад ворожих націоналістичних сил. Акторові не раз доводилося пояснювати свою позицію в різних інстанціях.

«Тіні забутих предків» на довший час фактично заборонили до показу. «Пропала грамота» вийшла на екрани лише наприкінці 1980-х років. І.Миколайчука поступово майже відлучили від творчого процесу. Впродовж 5 років, за вказівками партійних бонз, його прізвище викреслювали з більшості знімальних груп, хоча багато режисерів хотіли бачити актора у своїх фільмах.

Лише 1979 року, завдяки заступництву секретаря з питань ідеологічної роботи Харківського обкому КПУ Володимира Івашка, вдалося отримати дозвіл на зйомки фільму «Вавилон ХХ» за романом Василя Земляка «Лебедина зграя»[3], в якому Миколайчук виступив сценаристом, режисером, актором і навіть композитором. 1980 року картина здобула приз «За найкращу режисуру» на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе.

Наступний фільм, «Така пізня, така тепла осінь» (1981), режисером якого був Миколайчук і сцени з якого раз у раз перезнімалися з ідеологічних міркувань, уже не мав такого успіху, як «Вавилон ХХ».

1983 — Миколайчук створив сценарій картини «Небилиці про Івана», 1984-го готувався до роботи над фільмом за цим сценарієм, але постановку «Небилиць…» дозволили тільки восени 1986 року. Проте через важку хворобу автор почати зйомки так і не зміг. Фільм зняв 1989 року (уже по смерті Миколайчука) Борис Івченко.

Фільмографія

  • 1964 — «Сон» (Тарас Шевченко)
  • 1964 — «Тіні забутих предків» (Іван Палійчук)
  • 1965 — «Гадюка», актор
  • 1966 — «Бур'ян», актор
  • 1967 — «Дві смерті», актор
  • 1967 — «Київські мелодії», актор
  • 1968 — «Помилка Оноре де Бальзака», актор
  • 1968 — «Анничка», актор
  • 1968 — «Камінний хрест», актор
  • 1968 — «Розвідники», актор
  • 1968 — «Визволення» (кіноепопея), частина 1-«Вогняна дуга», (Савчук)
  • 1969 — «Визволення» (кіноепопея), частина 2-«Прорив», (Савчук)
  • 1970 — «Білий птах з чорною ознакою», сценарист, актор
  • 1970 — «Комісари», актор
  • 1971 — «Іду до тебе», актор
  • 1971 — «Лада з країни Берендеїв», актор
  • 1971 — «Захар Беркут», (Любомир)
  • 1972 — «Наперекір усьому», актор
  • 1972 — «Пропала грамота» (Козак Василь)
  • 1973 — «Повість про жінку», актор
  • 1973 — «Коли людина посміхнулась», актор
  • 1974 — «Марина», актор
  • 1974 — «Мріяти і жити», сценарист
  • 1975 — «Канал», актор
  • 1976 — «Тривожний місяць вересень», актор
  • 1977 — «Відлюдько», сценарист
  • 1978 — «Море», актор
  • 1978 — «Під сузір'ям Близнюків», сценарист
  • 1979 — «Вавілон ХХ», актор, композитор, режисер, сценарист
  • 1980 — «Лісова пісня. Мавка», актор
  • 1981 — «Така пізня, така тепла осінь», актор, режисер, сценарист
  • 1982 — «Повернення Баттерфляй», актор
  • 1983 — «Легенда про княгиню Ольгу», актор
  • 1983 — «Миргород та його мешканці», актор
  • 1986 — «І в звуках пам'ять відгукнеться...», сценарист
  • 1986 — «На острие меча (На вістрі меча)», актор
  • 1987 — «Жменяки», актор
  • 1989 — «Небилиці про Івана», сценарист

Вшанування пам'яті

  • На честь нього названо 49 курінь УПЮ імені Івана Миколайчука.
  • 8244 Миколайчук — астероїд, названий на честь митця.

23.02.2016 року на сайт Президента України подана петиція "Присвоїти Івану Миколайчуку почесне звання "Герой України"

Фільми про І. Миколайчука

  • «Іван Миколайчук. Тризна», документальний фільм, режисер Василь Вітер (1989)
  • «Іван Миколайчук. Посвята» (1998, реж. А. Сирих, автор сцен. Л. Лемешева)
  • «Іван Миколайчук. Книга життя», документальний фільм, студія «Степ»; автори: Т. Ткаченко, В. Ілащук; режисери: С. Сотников, А. Білан; 2 серії
  • «Іван Миколайчук. 25 років кохання», документальний фільм, продюсерський центр «Закрита зона»; автор Н. Фіцич, режисер Сергій Цимбал (2007)

 

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Понеділок, 06 квітня 2020 06.04 – 537 роки від дня народження Рафаеля Санті (1483-1520).  Італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Народився Рафаель 6 квітня (за деякими джерелами 28 березня) 1483 в Урбіно, Італія. Перше навчання художній майстерності проводив його батько – Джованні Санті....

Переглядів: 4389 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Неділя, 05 квітня 2020 05.04 – 432 роки від дня народження Томаса Гоббса (1588-1679). Англійський філософ. Майбутній мислитель з’явився на світ 5 квітня 1588 року в південно-східному графстві Англії, біля містечка Мальмсбері, в родині сільського священика. Початкову освіту він здобув у парафіяльній школі, яку відвідував...

Переглядів: 4343 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Анонси
Календар подій
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини




Ми у Facebook
Ми у Facebook