До 130-ти річчя від дня народження Івана Петровича Крип'якевича (1886), українського історика у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжкові виставки:  «Українська еліта» (експонується з 17 червня до 05 липня в приміщенні абонементу) та «Задля науки, нації, держави» (експонується з 17 червня до 05 липня в фойє бібліотеки).

Довідка

Іван Петрович Крип'якевич народився у м. Львові у сім'ї священика. У 1904-1909 рр. навчався на філософському факультеті Львівського університету. У студентські роки брав активну участь в боротьбі за український університет, займався культурно-освітньою діяльністю, в 1908 р. організував «Просвітній кружок», тісно співпрацював із «Просвітою».

Наукову діяльність Іван Петрович розпочав під керівництвом М. Грушевського і згодом став одним з найвидатніших його учнів. З 1905 р. почав друкувати свої наукові статті у періодичному виданні Наукового Товариства ім. Т. Шевченка — «Записки НТШ» (з 1934 р. був його редактором).

У 1911 р. захистив докторську дисертацію і незабаром був обраний дійсним членом НТШ. Викладав історію в Академічній гімназії у Львові (1912—1914), згодом— у гімназіях Рогатина і Жовкви.. У 1918— 1919 рр. — приват-доцент Кам'янець-Подільського Українського Державного Університету.

У 1920-1930-х рр. Іван Петрович Крип'якевич вів широку національно-громадську роботу. В 1921-1922 рр. працював у Комітеті охорони військових могил, який займався пошуком і впорядкуванням українських стрілецьких могил в Галичині, в 1923-1925 рр. брав участь у роботі туристично-краєзнавчого товариства «Плай», співпрацював з журналом «Політика» (1925-1926 рр.).

З жовтня 1939 Іван Крип'якевич— завідуючий кафедрою історії України, професор (з 1941 р.) Львівського університету.

У роки гітлерівської окупації працював редактором наукових видань Українського видавництва у Львові.

У повоєнний час зазнав переслідувань. У 1946 Крип'якевич разом з частиною львівських науковців був депортований до Києва.. У травні 1948 р. Іван Петрович дістав можливість повернутися до Львова. У 1951 р. очолив відділ Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, в 1953-1962 рр. — був директором цього інституту. Помер і похований у Львові.