До Міжнародного дня захисту прав людини, викладачі циклової комісії  мовних дисциплін (голова комісії – Юлія Семенова) Львівського кооперативного коледжу економіки і права Юлія Семенова, Галина Гасюк, Леся Мастикаш, Христина Сапужак, Тетяна Хома, Оксана Шура,  разом зі  студентами  перших курсів коледжу відвідали Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, де переглянули визначну оперу Миколи Лисенка « Наталка Полтавка».

Метою  заходу  було навчити студентів  поважати українську культуру,  розвивати у молоді,  ввічливість,  чесність,  людяність та відстоювати свої права. Виховувати дисциплінованість, повагу до товаришів, рідних та старших. Ознайомити молодь з життям та побутом українських селян, який існував  на початку XIX століття, де відображені погляди простої української дівчини на кохання, яка відстоює право не тільки на власне щастя, а й на щастя коханої людини.

При перегляді п'єси, педагоги намагались донести  студенту про  високе розуміння права людини на вільне, не забруднене якимись егоїстичними міркуваннями почуття.

Про те, як героїня п'єси використовує найменшу можливість для збереження свободи життєвого вибору й утвердження свого права на особисте щастя.

Соціальна нерівність та життя  українського народу, незахищеність і обмеження у власному праві - ось основна тема твору.

 І.П. Котляревський палко любив український народ - це і стало причиною створення п'єси. Ця п'єса є першою соціально-побутовою драмою із селянського народу.

 Письменник використав для сюжету реальний факт, який мав місце в ті часи. П’єса і сьогодні є приваблива й безсмертна, бо відтворює життя та побут українського селянина, його настрої та внутрішню тональність.

Головну героїню І. Котляревський — узяв із народу й показав її як ідеал молодої українки, в якої  втілені найкращі риси української дівчини, а саме: щирість, скромність, доброта, чесність, вірність коханому, любов до рідних, фактично позбавленої вад. Дівчина-красуня Наталка — уособлює такі риси характеру, як чесність,  сердечна чистота, винахідливість, рішучість,  чемність, освіченість, кмітливість , працьовитість, шанобливе ставлення до старших, любов до матері та духовна збагаченість.

В образі Наталки Полтавки, І. Котляревський підкреслює її рішучість і наполегливість у боротьбі за власне щастя за свої права. Можна  сміло стверджувати, що героїня виступає як уособлення найкращих рис української жінки, ідеал селянської дівчини, що бореться за своє щастя та відстоює людську гідність. Студенти після перегляду вистави ділилися враженнями : вони були зачаровані   українськими звичаями, щирими чистими почуттями між молодими закоханими  людьми.

«....Дуже мало було щасливих людей на землі в усі часи, а Наталка все ж таки знайшла своє право на щастя, хоча їй, звичайно, довелося боротися за нього.І. П. Котляревський вперше в українській літературі вивів на сцену нову героїню, яка завдяки силі свого характеру здатна ступити на шлях опору «нелюдським обставинам».У найскрутніших ситуаціях Наталка, виявляючи розум і винахідливість, зберігає почуття людської гідності, прагне утвердити особисту незалежність та зберегти глибоке почуття до Петра як найбільшу морально-етичну цінність. Вона розуміє, що шлюб, узятий з матеріального розрахунку, не може зробити її щасливою і вона не буде мати ніякого елементарного права та свободи. Соціальна нерівність між нею і возним наштовхують її на думку: «У пана така жінка буде гірше наймички... Буде кріпачкою». І Наталка використовує найменшу можливість для збереження свободи життєвого вибору й утвердження свого права на особисте щастя. І. П. Котляревський стверджує, що право на щастя у людей повинно бути, і є різне, в залежності від самої людини. Скільки на землі живе людей, стільки й різних уявлень про щастя. Так, наприклад, Микола вбачає своє щастя у здатності допомогти людям, у почутті людської гідності, у прагненні до незалежності, у сміливості, розумі і почутті солідарності із знедоленими і бідними. «Ідеальний», але дещо слабодухий Петро, змирившись із обставинами, відмовляється від свого щастя із Наталкою заради спокою її матері Терпелихи. Терпилиха теж мріє про щастя, хай як що й не про своє, так про доньчине. Із свого власного життєвого досвіду вона добре знає, що таке злидні і нестатки, тому Наталчине щастя у її уяві асоціюється із багатим зятем. Возний і виборний своє щастя будують на брехні, підкупах, хабарництві, використанні влади у власних інтересах. Однак, у фіналі п'єси возний ніби перероджуються, зламавши традиції, відмовляється від нареченої уже після того, як вона подала рушники, бо не хоче розлучати закоханих. Таким чином, виходячи з просвітительського уявлення про природну доброту людини, І. П. Котляревський робить крок уперед і в своїх творах показує, що реальна поведінка, уявлення про людське щастя, ті чи інші риси особистості в якійсь мірі залежать від середовища, соціальної ролі, суспільного становища та виховання індивіда....http://www.ukrlit.vn.ua/making1/fip4i.html..»

Образ Наталки Полтавки - ще раз підтверджує, що саме українські жінки найприваблиші у світі. Дуже рідко можна зустріти жінку, у якій би поєднувалися зовнішня і внутрішня краса, але образ героїні - саме той образ, у якому це поєднується. Вона має - чисто українській характер. Наталка - Полтавка оперує гарною українською лексикою, збагаченою приказками та прислів'ями. При спілкуванні зачаровуєшся її висловами. З такою дівчиною приємно спілкуватися. Наталка привабила студентів ще тим, що була справжньою господинею, працьовитою дочкою, на яку мати не нарікала. Повага  до матері та старших додає ще один плюс до її характеру. П'єса "Наталка Полтавка" на сцені театру є повчальною та виховною, як для сучасного так і  для майбутнього покоління. У цій п'єсі ми бачимо все, що необхідно для порядного, щасливого та  процвітаючого життя, щоб  ми в ньому щасливо жили, мали право на свободу та були не залежними у виборі.

Велика шана Івану Котляревському, за цей чудовий твір "Наталка Полтавка», адже  твір має дуже глибоку ідею. Він  вчить нас правильно реалізовувати свої права, виховувати в собі поважне ставлення до власної особистості та інших, любові й повазі до старших  та коханих, вірність  і є зразком  для нашого майбутнього покоління.

   «....Важливо пам’ятати, що  поводитись слід так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. У цей День ми бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків......»

Матеріал підготував Михайло Голубка, прес-секретар з роботи зі ЗМІ та зв᾽язків із громадськістю ЛККЕіП