Мова – то найперша ознака нації. Є мова – є і держава, є народ. Тому так ревно, так планомірно нищили українську мову наші вороги, адже вони добре розуміли, що «люд без мови – то глина безлика, без’язика отара овець». А отарою так легко керувати …Від часів російського царизму та в умовах радянської імперії наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави. Але рідна мова наша вистояла! Тепер вона – державна мова України. Її державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України.

Щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови.

У  Поршнянській ЗОШ І-ІІ ступенів цього дня було весело та гамірно: на святі «Мово рідна моя , не мовчи…» учні декламували вірші, розповідали легенди, співали пісні, створювали гумористичні етюди. Учителі школи:  Марухняк І.С. , Бойко Н.А. та Солодка Н.І. доклали немало зусиль, щоб  кожен усвідомив, що без мови ми - ніхто, а маючи свою мову - ми нація, горда і незалежна. Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо.

Під час виконання фінальної пісні « Мова єднання » усі присутні створили своїми руками карту України, на якій зобразили ріку нашої мови, яка заграла  новими гранями краси і довершеності!