В історії нашого народу є чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.У  день 31 річниці   трагедії на Чорнобильській АЕС, яка принесла Україні гірку, як полин, славу вчителем зарубіжної  літератури.   Великомокрянської  ЗОШ І-ІІ ступенів Мостиського району Терлецькою С. І проведено поетичний урок –реквієм «Коли в народу горе – поети не мовчать». Звучали вірші «Радіація душі» (автор П. Перебийніс), «Зона», «Додому»    (А. Камінчук), «Чорнобильські стожари» ( В. Присяжного) , а також уривок з поеми М. Руденка «Атомний цвинтар».Учні ознайомились з історією  трагедії, яка трапилась на  Чорнобильській атомній станції. Хвилиною мовчання  пом΄янули всіх, хто згорів у реакторі, хто помер  від  великої дози  опромінення, рятуючи світ  від  радіаційної чуми.