Пройшли десятиліття з того часу, коли на українській землі, під українським небом, народився Тарас Григорович Шевченко… У березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу, від дня народження якого минуло 204 роки. Для кожного з нас Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми про нього все знаємо і він завжди з нами, невичерпний і нескінченний. Він кращий від інших, – у ньому наша історія, реальність. Шевченко – це неначе наша рідна кров. Шевченко – це ми з вами. Шевченко – це Україна.

Талант Шевченка, незвичайна любов до всього рідного, до свого народу, до культури, а також освіта, начитаність, праця над собою – все це було справжнім підґрунтям, щоб стати генієм своєї Батьківщини.

Любітеся, брати мої,

Україну любіте,

І за неї, безталанну,

Господа моліте.

Як говорив Шевченко в своїй поемі «І мертвим, і живим, і ненародженим…», що є кодексом честі і совісті кожного українця:

Учитесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…

Велике спасибі тобі, наш Тарасе, за святу правду, за любов до своєї землі, простих людей.

Велика шана Кобзарю: сьогодні налічується досить велика кількість пам’ятників Тарасу Шевченку як в Україні, так і за кордоном. Навіть у багатьох домівках на стінах – вишиті портрети Тараса Шевченка, на книжних полицях лежать «Кобзарі».

У Кобзаря велика літературна та мистецька спадщина, а саме: 240 поезій, з них – понад 20 поем; драма «Назар Стодоля»; 20 повістей (до нас дійшло 9); щоденник; автобіографії; фрагменти двох незакінчених драм. Твори перекладені 100 мовами світу, а своє бачення він виразив в мистецтві – це 210 акварелей, передусім пейзажів, 150 портретів, з яких 43 – автопортрети; 27 офортів, з яких 6 серій «Живописна Україна»; понад 230 олівцевих рисунків ландшафтів України, ескізи, етюди, начерки – на 360 сторінках рукописів та альбомів.

Нещодавно з цієї нагоди в Львівському кооперативному коледжі економіки і права був проведений творчий вечір-реквієм «Хай палає свічка Кобзарева!» з елементами театральних екранізацій з обдарованими дітьми. Захід організували викладачі циклової комісії мовних дисциплін (Галина Гасюк, Ірина Москалюк). Ідеєю було, відобразити важливі автобіографічні моменти Т.Г. Шевченка на сцені вустами молодих патріотів, акцент на становлення Кобзаря до жіночої долі, проведення чітких паралелей із сьогоденням, демонстрація інсценівок відомих п’єс українського генія.

Захід пам’яті та роздуми про видатного українського поета, драматурга, художника, політичного і громадського діяча.

У творчому вечорі-реквієм «Хай палає свічка Кобзарева!» взяли участь як студенти коледжу, так і викладачі. Для присутніх виступала бандуристка Назар Анастасія, яка студенткою та учасницею квартету «Я – гілка». Молоді Шевченки (студенти груп ІПЗ-17, КТ-16, Фн-17) розповідали автобіографічні поезії, інсценізація «Причинни», «Катерини» тощо. В ролі «Катерини» виступала цьогорічна переможниця XVIII Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика Вікторія Надурак. Викладачі коледжу Галина Гасюк, Олена Маньків, Ірина Москалюк, Наталія Загорбенська, Марія Ільків, Наталія Мозола читали поезії.

На сьогодні образ Кобзаря є символом нації та української державності, єдності українців, символом до чесності, правди, самовираження та внутрішньої свободи, що надихає жити, боротися, кохати – як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа.

Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, народжуються нові покоління, але слово Кобзаря – живе і вічне. Вивчаймо та аналізуймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу, серед них – найперший і найголовніший:

Свою Україну любіть,

Любіть її... Бо время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть…

Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Усе життя і творчість Кобзаря були присвячені українському народу. Мріяв Тарас Григорович про ті часи, коли його земля буде незалежною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть вільними та щасливими. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос – українську мову.

Ми свято бережемо у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передаємо з покоління в покоління слова Великого Кобзаря.

Молітесь Богові одному,

Молітесь правді на землі,

А більше на землі нікому

Не поклонітесь.

Тож адміністрація коледжу та особисто директор Наталія Зубко висловили щиру подяку викладачам коледжу та циклової комісії мовних дисциплін, студентам за організований захід, за виховання любові до рідної мови, формування свідомого громадянина-патріота Української держави, представника української національної еліти через набуття молодим поколінням національної свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей, утвердження патріотизму, моральності та формування загальнолюдських та духовних цінностей, захист національних інтересів держави за вшанування пам’яті видатного художника слова, патріота України - Т.Г. Шевченка.

Патріотичне виховання у Львівському кооперативному коледжі економіки і права спрямовується на залучення студентів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у молодих фахівців національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Воно здійснюється на всіх етапах навчання в коледжі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання нашої України.

Матеріал підготував Михайло Голубка, прес-секретар з роботи зі ЗМІ та зв’язків із громадськістю Львівського кооперативного коледжу економіки і права