Учителеві-предметнику

тижнева оглядова інформація літератури (15-21 трав. 2017 р.)

«З питань методики викладання навчальних предметів в школі»

Українська мова та література

Бондаренко, Юрій. Предметоцентризм у викладанні літератури [Текст] / Ю. Бондаренко // Дивослово. – 2017. – № 4. – С. 15-18. - Бібліогр.: 7 назв.

Наукова розвідка присвячена явищу «предметоцентризм» («системний підхід, в основі якого лежить педагогічна мета забезпечити дисциплінарно зумовлену діяльність учителя та учнів») у його зв’язку зі шкільним навчанням у царині словесності.  Проаналізовано і вивчено систему принципів і підходів до організації навчального процесу, що безпосередньо виокремлюються зі специфіки літератури як предмета шкільного циклу. У статті розглядається система концептуально важливих підходів для функціонування української літератури як навчальної дисципліни. На перше місце автор наукової публікації висуває принцип текстоцентризму («один із провідних дидактико-літературознавчих принципів, який насамперед визначає особливості уроку словесності»), позаяк саме текстуальна робота є пріоритетним видом діяльності, що забезпечує розвиток учнів у школі. Втілення вказаного принципу може бути досягнуто лише на технологічному підґрунті, коли педагог здатний створити навчально-дослідницький алгоритм, виходячи з наявних у методології навчання літератури шляхів аналізу літературного твору.

Стрельнікова, Ірина. Роль гумору в житті українців [Текст] : ідейно-художній аналіз байок Леоніда Глібова «Муха і Бджола», «Жаба і Віл», «Щука» / І. Стрельнікова // Дивослово. – 2017. – № 4. – С. 33-37.

У публікації подано план-конспект уроку української літератури для 6-го класу, присвяченого творчості українського письменника, поета, байкаря, видавця та громадського діяча Леоніда Глібова. Матеріал містить такі форми і методи роботи як виконання тестових завдань, складання паспорта твору (робота у групах), презентація випереджувальних завдань, асоціювання, робота з епіграфом, інтерактивна вправа «Незакінчене речення» тощо. Паспорт твору охоплює 8 (вісім) основних елементів-пунктів: автор і назва твору; його жанр; тема; ідея та основна думка твору; композиція; головні герої; художні засоби (епітети, метафори, фразеологізми та ін.); а також мораль та висновки. 

Ткачук, Валентина. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні [Текст] : 7 клас / В. Ткачук // Дивослово. – 2017. – № 4. – С. 29-32. - Бібліогр.: 8 назв.

У розвідці презентовано план-конспект навчального заходу (типологічно - урок застосування знань та формування умінь) з української мови для 7-го класу. Серед пріоритетних цільових засад заняття: узагальнити й поглибити знання школярів про прийменник за посередництвом різних форм і методів роботи, як-от: схеми-моделювання, лінгвістичні повідомлення, опорні таблиці, інтерактивні вправи, картки з індивідуальними завданнями. Поданий комплекс вправ і завдань, будучи застосованим у навчальному процесі, сприятиме кращому засвоєнню учнями запропонованої теми. 

Цінько, Світлана. Розвиток критичного мислення старшокласників на уроках української мови [Текст] / С. Цінько // Дивослово. – 2017. – № 4. – С. 19-22. - Бібліогр.: 3 назви.

У науковій публікації виокремлено проблему розвитку критичного мислення школярів (старшокласники) на уроках української мови як важливого складника низки ключових і предметних компетенцій, потрібних у подальшому житті в соціумі й успішній побудові професійної кар’єри. Підкреслюючи, що «критичне мислення - це складний процес, який починається із залучення інформації та завершується прийняттям рішення», автор статті вказує на такі ознаки критичного мислення: використання зокрема аналізу, синтезу та оцінки в якості мисленнєвих актів (операцій); постановка різнотипних запитань та відповіді на них, що випливають із ситуації та інформації; результативний пошук нового та оцінка фактів та суджень. Подано перелік методичних елементів, що застосовуються в навчальному контексті, зокрема у межах технології критичного мислення. Це зокрема такі методи та прийоми як дискусія, семантична карта, мозковий штурм, проблемні завдання, «зайвий» елемент, есей, сенкан, комунікативно-ситуативні вправи тощо. У розвідці наведено приклади використання проблемних завдань (вважаються одними з найбільш ефективних в плані застосування), що розроблені на основі уривків із творів Люко Дашвар (Ірина Іванівна Чернова) - відомої української письменниці, сценариста та журналіста.  

Математика

Білотіл А. Ю. Використання зарубіжних прислів’їв та приказок на уроках математики  [Текст] / А. Ю. Білотіл // Математика в шк. України. - 2017. - № 12. - С. 34-39.

У статті стверджується, що прислів’я та приказки можна використовувати на будь-яких уроках. Вони роблять урок цікавим, емоційним. Проте вони не тільки сприяють формуванню ціннісних ставлень особистості, а й формуванню міцних знань, умінь та навичок у школярів, розвитку їх розумових операцій. У статті подаються естонські, французькі, англійські, грецькі, болгарські, іспанські та інші прислів’я та приказки.. Прислів’я наводяться на число один, два, три, тобто всі числа до десяти, а також на дванадцять та сто.

Іванченко Л. М. Рівняння. Розв’язування рівнянь [Текст] : урок алгебри у 8 класі з використанням елементів інтерактивних технологій / Л. М. Іванченко // Математика в шк. України. - 2017. - № 12. - С. 10-14.

У статті наведено хід уроку, який за типом становить урок узагальнення і систематизації знань. Дидактична мета уроку полягає в узагальненні і систематизації знань і вміння учнів із теми «Рівняння», «Лінійні рівняння», «Квадратні рівняння», «Дробові рівняння», а також в удосконаленні навичок розв’язувати рівняння різних видів; розвивати старанність, культуру відповіді; зацікавленість математикою; логічну увагу; виховувати культуру математичних записів; удосконалювати навички роботи в творчих групах. Форма проведення уроку: робота в малих групах, застосування інтерактивної технології «Ажурна пилка».

Лисенко Н. Г. Розв’язування вправ і задач на прогресії [Текст] : 9клас / Н. Г. Лисенко // Математика в шк. України. - 2017. - № 12. - С. 15-18.

У статті подано методичні рекомендації до проведення уроку. На початковому етапі вчитель вітається з учнями, на етапі мотивації навчальної діяльності вчитель запитує, які асоціації викликає в учнів слово «прогресія». Після відповіді учні здійснюють невеликий екскурс в історію. На етапі актуалізації знань і вмінь проводиться самоперевірка домашнього завдання. У ході уроку проводиться дидактична гра «Математичне лото». Основна частина уроку присвячена формуванню вміння використовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, під час розв’язування завдань за заздалегідь визначеними спеціальностями. Стаття містить два додатки, в яких вказані правильні відповіді.

Біологія

Адаменко Л. Г. Створення мотиваційного освітнього середовища на уроках біології [Текст] / Л. Г. Адаменко // Біологія: наук.- метод. журн. - 2017. - № 10-11. - С. 3 - 13. - Бібліогр.: 12 назв.

У сучасному світі панування інформації ми маємо не просто підбирати окремі мотиватори, а створювати єдиний мотиваційний освітній простір для учня. У статті робиться спроба проаналізувати як створюється такий простір на уроках біології з власного досвіду роботи в гімназії міста Чорноморськ. (Одеська обл.). Автор зосереджується на аналізі ролі та місія мобільного апаратного забезпечення у навчальному процесі на уроках біології в умовах загальноосвітньої школи. Розглядаючи педагогічні особливості застосування мобільних пристроїв у навчальному середовищі, подається спроба використати різноманітні мобільні додатки на уроках біології з метою підвищення ефективності навчального процесу.

Комарова Олена. Моделювання генетичних та еволюційних процесів у популяції засобами комп’ютерних технологій [Текст] / О. Комарова // Біологія і хімія в рідній школі. - 2017. - № 2. - С. 19 - 22.

Стаття є продовженням публікації про використання комп’ютерних засобів навчання під час моделювання біологічних процесів у старшій школі. Автором розроблено веб-сторінку для онлайн-обробки результатів моделювання генетичної структури популяції, яка зазнає дії такого фактор, як природний добір. Стверджується, що моделювання генетичної структури популяції, що не описується законом Харді-Вайнберга, дає змогу сформувати в учнів стійкі переконання про причини та напрям мікроеволюційних змін у популяціях та окремі  фактори еволюційного процесу в цілому.

Козленко Олександр. Моделювання стрічки часу «Розвиток природничо-наукових знань, з використанням синхроністичної таблиці [Текст] / О. Козленко // Біологія і хімія в рідній школі. - 2017. - № 2. - С. 33 - 37. - Бібліогр.: 8 назв.

Створення стрічки часу належить до традиційних прийомів формування хронологічних уявлень. Робота зі стрічкою часу сприяє формуванню уявлення про лінійність часу та різні проміжки часу (століття, тисячоліття, еру) за допомогою графічних або просторових образів. У статті наведено приклади створення стрічок часу у вигляді реальних (об’ємних). графічних і вербальних моделей. Як інформаційне джерело для побудови стрічки часу «Розвиток природничо-наукових знань» використовується синхроністична таблиця, в якій надано відомості про видатні відкриття в хімії, біології, фізиці, астрономії, географії на тлі найважливіших фактів всесвітньої історії та історії літератури і мистецтва.

Овчаренко Г. І. Розвиток потенціалу особистості учня шляхом створення ситуації інтересу та новизни [Текст] / Г. І. Овчаренко // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 10-11. - С. 14 - 32. - Бібліогр.: 9 назв.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу, Метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу - це використання цікавих завдань, якими можна привернути увагу учнів. Створення морально-психологічної атмосфери, в якій учні отримують моральне задоволення від того, що хоча би трохи виросли інтелектуально, має велике значення у процесі навчання. У статті подаються приклади створення ситуації інтересу за такими темами: «Будова й життєдіяльність тварин», «Одноклітинні тварини, або найпростіші», «Під царство багатоклітинні тварини. Тип Кишковопорожнинні», «»Тип Черви (плрскі, круглі, кільчасті)», «Тип молюски, або м’якуни», «Клас Павукоподібні. Комахи», «Тип хордові. Підтип Хребетні. Надклас Риби»,» Клас Земноводні», «Клас Плазуни», «Клас Комахи», «Клас Ссавці».

Хімія

Величко Людмила. Інтегративні завдання на основі синхроністичної таблиці [Текст] / Л. Величко // Біологія і хімія в школі. - 2017. - № 2. - С. 29 - 32. - Бібліогр.: 6 назв.

У синхроністичній таблиці лише зафіксовано події, сама по собі вона цікава передусім як довідкова, а щоб використати її як чинник інтегрування знань учнів, треба певним чином спрямувати роботу з її наповненням. Можливість цього ми вбачаємо у виконанні контекстних завдань, у яких поєднується історичний і природничо-науковий зміст. Пропоновані контектні завдання спрямовуються на те, щоб зацікавити учня, призвичаїти його до пошуку потрібної інформації, сформувати вміння докладати її розв’язування заявленої проблеми, набути досвіду роботи узагальнення і висновки.. Наведені у цій статті завдання структуруються навколо відомостей переважно хімічного змісту, тому призначена вона для використання в навчанні хімії. Завдання різняться складністю й способом виконання. Деякі завдання можна використати  як проблемні для виконання навчальних проектів, інших творчих робіт учнів, їх можна виконувати індивідуально і в складі групи.

Кудлюк О. В. Періодичний закон і система Д. І. Менделєєва [Текст]: 8 кл. / О. В. Кудлюк // Хімія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 7- 8. - С. 23 - 32.

Пропонована публікація презентує розробку теми «Періодичний закон і система Д. І. Менделєєва» у 8-му класі. Виклад теми пропонується у розробці уроків на такі теми: «Значення періодичного закону», «Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва», «»Розв’язування вправ з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома».За тимом уроку - це уроки узагальнення і систематизації знань.

Лисенко Н. В. Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей [Текст]: 8 кл. / Н. В. Лисенко // Хімія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 7 - 8. - С. 55 - 59.

У статті подається проектування уроку хімії у контексті вимог компетентнісного підходу до навчання. Мета уроку з позиції компетентностей: предметна компетентність, спілкування державною (рідною) мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентність. Подаються методичні рекомендації діяльності вчителя, діяльності учня та діагностики результатів. Цілі уроку цієї теми: ознайомити учнів із загальними способами одержання оксидів, кислот, основ, солей, розвивати навички роботи з навчальною літературою; на прикладі одержання різних класів неорганічних сполук показати взаємозв’язок між будовою, властивостями та способами одержання цих речовин. Тип уроку: творчо-продуктивний. Форма проведення: подорож-змагання. Методи та прийомми: а) словесні: створення емоційного настрою, робота в групах, бесіда, рефлексія; б) практичні: робота з додатковими джерелами інформації; в) наочні: відео сюжети.

Стружук Т. Б. Таємниці світу запахів [Текст]: інтегров. урок з хімії та зарубіж. літ. / Т. Б. Стружук // Хімія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 7 - 8. - С. 15 - 22.

Пропонується методична розробка організації та проведення інтегрованого уроку. Його цілі: ознайомити учнів з ефірними оліями, естерами як запашними речовинами, способами їх одержання; розкрити значення хімії в повсякденному житті; формувати в учнів естетичний смак, почуття прекрасного; розглянути образ головного героя роману (Жан-Батист Гренуй)виявити метафорні моделі запаху у творі, їхню роль у розумінні позиції автора; розвивати навички виразного читання, ведення дискусії, роботи з текстом художнього твору; формувати морально-етичні норми та вміння оцінювати вчинки героїв літературних творів.

Матеріали підготували бібліографи: Ковпак В. О., Северин О. П., Туркало О. М.