із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика в школах України» (№ 9-10, 2017 р.). 

Пропонуємо ознайомитись із статтею О. М. ІРХИ  «Використання джерел народної мудрості на заняттях фізики» [Текст] / О. М. Ірха // Фізика в школах України. – 2017. - № 9-10. – С. 36-38.

Використовуючи для навчання найновіші форми й методи роботи як невичерпне джерело різнобічної інформації залучають і фольклор: загадки, прислів’я, приказки, порівняння. Залучення елементів народознавства на заняттях фізики - це зразки народної мудрості про явища природи, пори року, технічний розвиток, транспорт, фізичні та астрономічні прилади тощо, а також загадки й приказки, пов’язані з іменами видатних фізиків, астрономів минулих століть і сучасності.

Досвід переконує, що все це - доволі ефективний засіб розвитку розумових здібностей учнів, їхньої уяви, спостережливості й допитливості, формування поетичного погляду на дійсність, позитивних емоцій.

В основі загадки лежить метафоричне запитання, і для правильної відповіді потрібно вміти спів ставити природні явища на основі їх спорідненості чи подібності. загадки, прислів’я, приказки, порівняння можуть бути використані під час зосередження уваги учнів на якомусь фізичному понятті або законі, постановці проблем із близькою чи далекою перспективою, вивчення нового матеріалу, узагальнення тощо.

Автор статті наводить конкретні приклади використання зразків народної мудрості на уроках, зокрема при поясненні теми «Сила тертя».

Учням пропонують самим визначити тему заняття, яка криється в характерних ознаках єдиного фізичного процесу, властивого всім наведеним загадкам.

• 1.Їдуть полозки, позадирали носа  (Сани).
• 2.Дві дощечки, дві сестрички, несуть мене із гори   (Лижі).
• 3.Лиш на лід ти нас постав, понесемо через став   (Ковзани).
• 4.Біжить по воді свинка, вирізана спинка   (Човен).

Учні досить легко визначають, що характерною ознакою ковзання є: 1) дерево (металу) об сніг; 2) дерева об сніг; 3) сталі об лід; 4) дерева (металу) об воду.

Визначивши тему, вчитель переходить до мотиваційного етапу заняття, на якому повідомляє, що ще потрібно з’ясувати:

• суха ложка рот дере;
• Сухий шматок горло шкребе;
• Не кінь везе, а дорога.

Пояснюють матеріал із відповідними дослідами. Зменшення сил зовнішнього тертя розпочинають уривком із вірша С. Руданського «Добре торгувалось»:

  Чи в Одесі, чи в Полтаві,                                           А в крамницях тих товару:

  Чи в самій столиці                                                      Срібло й злото сяє,

  Ходе чумак із мазницею                                            А чумакові все байдуже,

  Помежи крамниці.                                                       Він дьогтю шукає…

Разом з учнями вчитель робить висновок про те, що «степовий козак» шукав дьоготь для зменшення сили тертя. Ось чому в народі побутують думки: «Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить», «Без мастила нема діла».

Ось так можна цікаво й неординарно викласти матеріал з фізики учням.

Статтю підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.