У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Це свято у Новоселищній ЗОШ І-ІІ ст. відбулося 26 травня. Воно радісне й водночас сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду — чудові літні канікули. А сумне, бо сьогодні дзвоник востаннє пролунав для наших найстарших учнів — дев’ятикласників. Важко сказати , у кого сьогодні більше свято — в учнів чи у вчителів. Що важче — навчатися чи навчити? Мабуть, і те, й інше потребує немалих душевних сил і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння — відчути кожного учня. Кожен ь учительдорогий випускникам по-своєму, але, мабуть, ріднішої за першу вчительку немає. Минає дитинство…І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчителя, скрип крейди, аромат квітів учителям на прощання…Настане світанок, відкриються двері школи, вийде щаслива зграя випускників і всі розійдуться по домівках. Назавжди… І ніхто в дорогу не вирушає без Божого благословіння з яким звернувся до учнів учителів та батьків отець Сергій - священник місцевої парафії.

З настановчими словами до випускників звернулися батьки ,директор школи ,класний керівник та перша вчителька. З найкращими побажаннями звернулися учні 1-го класу та члени Козацької ради.

На завершення учні 9 класу виступили з словами вдячності до вчителів  та батьків. Свято пройшло у піднесеному настрої.

Учням побажали гарно відпочити і з новими силами 1 вересня повернутися і  продовжити здобувати знання у нашій школі.