Учні Завꞌязанцівського НВК , перебуваючи у пришкільному таборі «Джерельце», разом з Козловською Марією Романівною та Ханащак Ольгою Іванівною відвідали 31 травня 2017 року  цілющу криницю,ознайомилися із легендою про неї.

Легенда про криницю «Цілюща водиця»

   Було це дуже давно, коли ще татари нападали на наші землі. В ті давні часи, за народними переказами, на території між сучасними селами Судковичі та Зав'язанці було розташоване село Довгі Ниви. Давнє село вигідно розмістилося  між пагорбами, чим і було непомітне для ворогів. Татари не раз обминали Довгі Ниви у той час, як навколишні села були нещадно пограбовані. В селі у найбільшій пошані була дерев'яна церква, до якої звідусіль, навіть із навколишніх сіл, йшли прихожани.Одного дня страшна звістка облетіла край - наступають татари. Постраждали майже усі села. Біда стукала у кожні двері. Не обминуло лихо і одну самотню жінку у селі Ятвяги. Награбувавши багату здобич, татари поверталися у свій далекий край. І от один із таких непроханих гостей завітав до жінки, побачивши грізну постать ворога, жінка подумала, що і її чекає смерть. Та, на диво, «гість» попросив напитися води. Жінка запропонувала татарину самому втамувати спрагу. Та тільки-но він нахилився, як господиня штовхнула його у криницю. Звідти татарин не зміг вибратися і втопився. Награбоване добро жінка продала, а на виручені гроші купила дзвони до церковної дзвіниці у Довгих Нивах, куди богомільна жінка часто приходила, щоб послухати Боже слово.Та не довго судилося прихожанам милуватися мелодійною піснею дзвонів - на Довгі Ниви напав ворог. Згоріли садиби, згоріла церква з дзвіницею, а дзвони пішли у землю. На цьому місці забило цілюще джерело. Одні кажуть, що цілющість його пояснюється тим, що дзвони були срібні, інші-на місце давньої церковиці зійшла Божа благодать.