У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас. Свято останнього дзвоника відбулося і в Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка.  Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій і так далі клас, радіють цьому довгоочікуваного дня.   Але для деяких закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями… Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді успішного ЗНО та ДПА.  З привітальним словом виступив директор Федевич Сергій Михайлович, який привітав усіх із святом, підвів підсумок роботи за навчальний рік. Були нагороджені грамотами переможці предметних районних олімпіад, різних конкурсів. Від народного депутата Верховної Ради Ярослава Дубневича претендентам на медалі Павлишин Уляні та Матис Ірині, було вручено подарунки – іменовані годинники.  На святковій лінійці панувала особлива, сповнена приємних емоцій атмосфера. Квіти, дитячі посмішки, зворушені батьки, вчительське настановче слово й сльози в очах випускників.Багато щирих привітань та побажань пролунало на адресу учнів школи з нагоди свята Останнього дзвоника. Особливі слова вітань прозвучали нашим випускникам - учням 11 класу від  класного керівника  Федевич Віри Миколаївни, батьків, учасника АТО Васюти Василя Івановича, який побажав мирного неба, здійснення усіх мрій і бажань.  Хвилиною мовчання вшанували пам’ять героя України Вишневського Степана, який загинув у зоні АТО. Свято закінчилось останнім дзвоником. Учні 11 класу передали своїм наступникам ключ знань як символ розуму, натхнення, мудрості