Затамувало подих Висоцько моє,
З любов'ю погляди на дітлахів,
Село, як матінка, у нас єдине,
І берегти його сам Бог велів.
У рідному краю жить мені судилось,
Де привітні люди, як одна сім'я,
Як я вдячна долі, що тут народилась,
Що мене зростила Висоцька земля.
Україна мила, ми живем у мирі,
Затишно і гарно на рідній землі,
У дітей щасливих виростають крила,
Мрії в вирій кличуть великі й малі.
Я під сонцем багатства не знаю,
Що затьмарило б душу мою,
Лиш земля моя бачиться раєм,
Я на ній повним зростом стою.
.png)
Немає коментарів