Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Олени Кононко д-р психол. наук, професора… «Культивуємо спілкування без тиску» (Кононко Олена. Культивуємо спілкування без тиску [Текст] / О. Кононко // Дошкільне виховання. – 2017. - № 5. – С. 2 – 6.)

Сучасний світ сповнений жорстокості, конфліктів, проявів агресії й насильства. Як захистити від цього найдорожче - наших малят? Як плекати у них доброту, високі моральні цінності та відповідні риси характеру, прагнення до позитивної взаємодії, коли ми й самі часом вдаємося до тиску в спілкуванні з дітьми, рідними, колегами? Над цими запитаннями  розмірковує визнаний фахівець у цій статті.

Тиск вважається нецивілізованим, іноді навіть небезпечним методом впливу, його використання свідчить про брак майстерності, мудрості, витриманості педагога (батьків), які прагнуть нав’язати свій сценарій.

«Спілкування під тиском» - проблема не так взаємодії партнерів, як особистісного зростання дитини - показник розбіжності між її бажанням та намірами і баченням їх дорослим. Варто наголосити: ці бажання і наміри соціально значущі, мають для дошкільника особистісний, життєво важливий сенс. Авторка виокремлює позитивні й негативні аспекти тиску.

Можливі позитивні аспекти прояву тиску

- Підтвердження дорослим свого авторитету. - Визнання дошкільником права дорослого оцінювати дії та вчинки. - Усвідомлення дитиною послідовності поведінки, відповідальності між словами і діями дорослого. - Усвідомлення дитиною неприпустимості порушення домовленостей. - Розвиток критичного мислення, рефлексії дошкільника. - Формування вміння обґрунтовувати та відстоювати власну позицію, протистояти маніпуляціям. - Активізація дорослим самоконтролю та саморегуляції поведінки свого підопічного. - Спонукання дошкільника до проявів самодисципліни. - Формування в нього здатності гідно поводитись у ситуації зовнішнього тиску.

Основні негативні наслідки спілкування під тиском

-  Накопичення в емоційній пам’яті дитини негативних вражень. - Втрата довіри до дорослого. - Виникнення почуття страху в присутності цього дорослого. - «Втеча» дитини, збільшення дистанції, скорочення кількості тактильних контактів з дорослим, прагнення уникати спілкування з ним. - Перенесення недовіри на інших дорослих та однолітків. - Втрата дитиною здатності конструктивно реагувати на нормальні звернення дорослого через сформованість звички реагувати лише на силові методи впливу. - Порушення психічного стану (депресія, прояви нервозності). - Агресивність, войовничість поведінки, негативізм, спротив, бажання робити навпаки. - Порушення сну, енурез, заїкання, плаксивість. - Замкнутість, самотність, втрата інтересу до активного життя. - Хвороблива чутливість до слів, дій, учинків різних людей.

Авторка доходить висновку, що педагогам і батькам  варто вчитися спілкуватися з дитиною без тиску. Зокрема, перед вихователями стоять такі завдання:

- розвиток педагогічної рефлексії, здатності змінювати свій стиль спілкування з різними вихованцями, бачити здобутки та недоліки;

- оптимізація спілкування з дітьми, осучаснення змісту, методів і форм налагодження гармонійних взаємин без тиску на них і водночас забезпечення дисциплінованої , організованої поведінки дітей.

Сторінку підготувала Оксана Северин.