Учителеві-предметнику

тижнева оглядова інформація літератури (24-31 лип. 2017 р.)

«З питань методики викладання навчальних предметів в школі»

Українська мова та література

Голик, Олена. «Святі чуття, закладені в молитву» [Текст]: / О. Голик // Українська мова і література в школах України. – 2017. – № 6. – С. 46-49. - Бібліогр.: 9 назв.

Публікація містить конспект уроку позакласного читання (українська література) з елементами компаративного аналізу на тему: Гуманістичні мотиви поезії Т. Шевченка «Молитва» та Є. Маланюка «Молитва»: спроба зіставлення. За видовими ознаками вказаний позакласний захід - урок-молитва. У процесі уроку застосовується досить широкий спектр дидактичних елементів, методів та прийомів роботи, як-от: «Розминка», словникова робота, проблемне запитання, «Опитування-інтерв’ю», «Цитата для роздумів», «П’ятихвилинне ессе», робота з епіграфом, та ін. Міжпредметні зв’язки уроку-молитви: історія України, релігієзнавство, музичне мистецтво, українська мова тощо. 

Караман, Станіслав. Формування ключових компетентностей учнів засобами підручника «Українська мова» для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням філології [Текст] : / С. Караман, О. Горюшкіна, О. Караман, Л. Попова // Українська мова і література в школах України. – 2017. – № 6. – С. 22-29.

У науковій розвідці акцентується на можливостях розвитку ключових компетентностей засобами підручника «Українська мова» (9 клас). Автори матеріалів подають визначення явища «ключові (загальнолюдські) компетентності» (згідно з відомостями стратегічного документу «Нова українська школа»), зосереджуючись згодом на кожному різновиді компетентності у зв’язку з вивченням української мови. Зокрема йдеться про такі ключові компетентності як уміння вчитися впродовж життя (УВВЖ), спілкування державною мовою (СДМ), підприємницька компетентність (ПК), математична (МК), здоров’язбережувальна (ЗЗК), загальнокультурна (ЗКК) та інші компетентності.  

Омельчук, Сергій. Дослідницькі завдання з мови як ефективний засіб формування компетентного мовця [Текст] : на матеріалі вивчення розділу «Пряма й непряма мова» в 9 класі / С. Омельчук // Українська мова і література в школах України. – 2017. – № 6. – С. 8-11.

У науковій статті, на текстуально-змістовій основі вивчення розділу «Пряма й непряма мова» в 9 класі, подано розробку дослідницьких завдань, що враховують нинішні реалії та потреби, які ставить перед юнацтвом сучасний світ та середовище, що його оточує. Вказані завдання, що подані за принципом життєвої доцільності й функційності, відповідно до інтересів і можливостей учнів 9-х класів, - орієнтовані в першу чергу в площину практичного застосування знань не лише у звичних або стандартних для школярів обставинах, а й у нетипових. Серед таких завдань варто навести такі: дослідження-спостереження на основі тексту, дослідження-відновлення на основі тексту, дослідження-реконструювання, дослідження-трансформація, дослідження-моделювання, дослідження-творче конструювання, та ін.  

Панчик, Раїса. Паралельність і єдність двох світів - природи і людини, зображених в оповіданні «Дивак» Гр. Тютюнника. Точність і лаконізм описів природи [Текст]: / Р. Панчик // Українська мова і література в школах України. – 2017. – № 6. – С. 40-43.

У публікації вміщено розробку навчального заходу (урок застосування та закріплення знань, умінь та навичок) з української літератури, метою якого є такі цільові засади: продовжити опрацьовувати зміст оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», дослідити роль описів природи у творі; навчати характеризувати художні особливості оповідання; виховувати у школярів почуття доброти, порядності, а також любові до краси природи. У межах уроку можуть бути реалізовані такі міжпредметні зв’язки: етика, природознавство, образотворче мистецтво. 

Полінок, Олена. Розвиток креативних здібностей учнів 10 класу в процесі проектної діяльності на уроках української мови [Текст]: / О. Полінок // Українська мова і література в школах України. – 2017. – № 6. – С. 30-34. - Бібліогр.: 14 назв.

У науковій розвідці вивчено особливості розвитку креативних здібностей школярів у 10-му класі в процесі проектної діяльності на уроках української мови в загальноосвітніх навчальних закладах. Досліджено, що помітного значення набувають шляхи стимулювання активного мислення в процесі навчальної діяльності, ефективність якого прямо пов’язана з пізнавальною активністю й самостійністю учнів, наявністю пізнавальних мотивів, залученням відповідних дидактичних засобів, спрямованих на виконання творчих завдань. У статті наголошено на таких атрибутивних характеристиках творчого мислення як синергетичність, системність та незалежність мислення, наявність певного світогляду, а також працелюбність й працездатність, креативність та інтелектуальна активність тощо.

Біологія

Біологія. 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів [Текст]: [програма затверджена Наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 / МОН України] // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19 - 21. - С. 8 - 45.

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. №452) та відповідно до положень «Концепції нової української школи» (2016 р.).

Програма забезпечує перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб теза «навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася гаслом. На підставі компетентнісного підходу, знання мають бути не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування  особистого життя. Зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи. Кожен навчальний предмет, і біологія зокрема, розглядається як засіб розвитку особистості учня.

Колобова А. М. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій для створення інформаційного простору на уроках біології та хімії [Текст] / А. М. Колобова // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19-21. - С. 54 - 57. - Бібліогр.: 6 назв.

Інтенсивний розвиток сучасного суспільства спрямований на інформатизацію всіх галузей виробництва, суспільного й особистого життя, що обумовлюють широке використання інформаційних технологій і в освітніх галузях. Інформаційні технології навчання - це процеси підготовки та передачі пізнавальної інформації, засобом здійснення яких є комп’ютер. Існують різноманітні класифікації застосування інформаційних технологій. У статті розглядається та, яка на сьогодні широко використовується в освіті: технологія роботи з текстовою інформацією (у програмі Micros0ft Word чи Microsoft Publisher); технологія роботи з графічною інформацією (у програмі Paintbrush, Paint); мультимедія (мультимедійні) технології (у програмі Microsoft PowerPoint); технологія числових розрахунків (у програмі Microsoft Excel); технологія пошуку, зберігання, сортування даних (у програмі Microsoft Access).

Новикова І. А. Інноваційні технології на уроках біології [Текст] / І. А. Новикова // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19 - 21. - с. 58 - 62.

Описується характеристика та методика застосування інноваційних технологій навчання, які можна виділити на сучасному етапі методики розвитку навчання біології: технологія особистісно-орієнтованого навчання; технологія розвитку критичного мислення; технологія розвиваючого і проблемного завдання; технологія використання схемних і знакових систем; технологія інтерактивного навчання.

Осадча О. М. Компетентнісний підхід у формуванні навичок науково-дослідної роботи учнів на уроках біології та в позаурочний час у сучасному навчальному закладі освіти [Текст] / О. М. Осадча // Біологія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 19 - 21. - С. 49 - 53. Бібліогр.: 7 назв.

Активне впровадження в навчально-виховний процес дослідно-пошукової діяльності дає значні можливості для творчого розвитку учнів та підвищення освітнього рівня. Інноваційне викладання шкільного курсу біології створює якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів матеріалом. Це той шкільний курс, у якому існують реальні можливості залучити учнів до дослідної реальні можливості залучити учнів до дослідної реальні можливості залучити учнів до дослідної роботи, розвинути їхні творчі здібності.

У публікації автор ділиться власним досвідом методики формування дослідницьких умінь учнів, який впроваджує системно, з урахуванням вікових особливостей та здібностей вихованців, у три етапи. Перший етап - початковий (5 - 6 класи). На ньому формуються основні навчальні вміння учнів. Другий етап - розвиток дослідницьких умінь (7 - 8 кл.). Третій етап - самостійна дослідна діяльність школярів (9 - 11 кл.). Відповідно до цього апробована авторська програма проведення занять з обдарованими учнями 5-11 класів, яка включає як наукову основу предмета, так і дослідну роботу вчителя з учнями в польових умовах.

Географія

Павлюк Н. І. Календарне планування [Текст] / Н. І. Павлюк // Географія: наук.-метод. журн. - 2017. - № 13 - 14. - С. 2 - 76.

Пропонується календарне планування шкільного курсу географії за новою програмою 2017 року, а саме: 6 клас. «Загальна географія»; 7 клас. «Материки та океани»; 8 клас. «Україна у світі: природа, населення»; 9 клас. «Україна і світове господарство»ю

Матеріали підготували бібліографи Ковпак В. О., Северин О. П.