17 серпня 2017 року виповнилося 49 років від дня народження Андрія Вікторовича Кузьменка (1968-2015) – культового українського співака, письменника, телеведучого, продюсера, актора; лідера гурту «Скрябін»; Заслуженого артиста Автономної Республіки Крим (2008).

Народився 17 серпня 1968 року в Самборі Львівської області. Пізніше його родина переїхала у м. Новояворівськ, де він і почав свій творчий шлях. У дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Матір була вчителькою музики, Андрій закінчив музичну школу (клас фортепіано). Закінчив факультет стоматології Львівського медінституту (тепер Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), йому було це нецікаво, однак довчився на прохання батьків.

Займався спортом, кандидат у майстри спорту з біатлону.

13 вересня 1997 року дружина Світлана народила доньку, яку назвали Марією-Барбарою – на честь польської акторки Барбари Брильської, кумира дитинства Андрія Кузьменка (за його словами, дружина також дуже подібна на Барбару Брильську).

Історія життя Андрія надалі була тісно пов'язана з групою «Скрябін». 2000 року став ведучим власного хіт-параду «Гаряча сімка», який проіснував до 2002 року.

2000 року Кузьма посварився з Ростиславом Домішевським. Промайнула чутка про розпад «Скрябіна». Після того Андрій почав набирати обертів у популярності, а Рой почав займатися переважно адміністративними справами групи. Стосунки між ними охололи.

2002 року, з ініціативи Андрія (як він сам сказав у 2005 році на каналі М1), Ростик був вигнаний з групи, через рік групу покинув Шура (Сергій Гера). «Я повиганяв усіх тих нероб», - скаже Кузьма.

Із 2003 року Кузьменко протягом всіх десяти сезонів працював телеведучим музичного телепроекту «Шанс» разом зі співачкою Наталею Могилевською, згодом і програми «Шиканемо». З того часу Андрій бере усі важелі керування проектом «Скрябін» на себе, починає творити зовсім іншу музику, ніж досі. Очевидними стали зміни у його поглядах та ідеях – це стає помітним у його словах на інтерв'ю.

2004 року під час Помаранчевої революції Кузьма агітував за Віктора Януковича: по контракту з «Інтером» Кузьменко був зобов'язаний брати участь у всіх акціях телеканалу. Через це мав багато звинувачень, у тому числі від Ростика, Шури, Андрія Підлужного, Андрія Середи. За словами Кузьми, провладні сили пригрозили йому тоді, що він матиме проблеми після виборів, якщо не підтримає Януковича. Водночас Віктор Ющенко для нього вже тоді був «абсолютно непозитивним героєм». Музикант назвав цей інцидент досвідом і травмою, після якої його вже «ніхто в житті не перекупить», і що він отримав тоді багато ворогів – «процентів 50 країни».

У 2006 році Кузьменко проявив себе як письменник після видання власної книги-автобіографії «Я, Побєда і Берлін», яка кілька разів перевидавалась.

2009 року створив гурт «Пающіє труси», допоміг здобути популярність гурту «Дзідзьо». Того року був членом журі літературної премії «Книга року Бі-Бі-Сі».

У червні 2013 року у Вінниці разом із Павлом Табаковим та гуртом «ТіК» у супроводі ЦВММ ПC ЗC України взяв участь у благодійному концерті до міжнародного дня захисту дітей «Школа доступна для всіх».

Наприкінці січня 2014 року записав пісню, присвячену подіям Євромайдану, зауваживши, що він підтримує людей на Майдані, але не опозицію. Протягом 2014 року допомагав військовим та пораненим у зоні АТО на сході України.

У жовтні 2014-го запустив власне інтернет-радіо під назвою «S.R.A.K.A. – Своє Радіо Андрія КузьменкА», у якому, за його словами, грала музика, яку він слухав в машині.

Журі українського музичного шоу «Співай як зірка» 2015 року. Одному з учасників, який хотів виграш витратити на ноутбук, подарував свій власний. Андрій пішов з життя через кілька тижнів після зйомки у фіналі проекту.

Напередодні смерті дав досить скандальні інтерв'ю з критикою влади.

Згідно з офіційною версією МВС, 2 лютого 2015 року близько 8:20 (за твердженням концертного техніка гурту «Скрябін» Ю. Лисяка, це сталося близько 7:00; за даними слідства, про які повідомила UkrMedia, виклик на підстанції швидкої медичної допомоги був зафіксований о 6:54) загинув у автокатастрофі біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області. Того ж дня прес-служба департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України повідомила, що, за попередніми даними, на 86 км траси Кривий Ріг – Кіровоград відбулося зіткнення позашляховика Toyota Sequoia, за кермом якого перебував співак, і молоковоза ГАЗ-53. Від отриманих травм Андрій Кузьменко загинув на місці. Кузьменко повертався з Кривого Рогу, де напередодні його гурт дав концерт. Очевидець повідомив, що бачив, як на великій швидкості у місці закруглення дороги джип музиканта виїхав на зустрічну смугу і врізався у бік цистерни. Припускають, що автомобіль співака їхав зі швидкістю 160 км/год., хоча місцеві водії кажуть, що на цьому відтинку дороги небезпечно розганятися понад 60 км/год. Очевидець зауважив, що на трасі була ожеледь і що автомобілі намагалися роз'їхатися. У фатальній ДТП постраждали також дві жінки – пасажирки автівки Кузьменка та молоковоза відповідно; їх доправили до криворізьких лікарень № 2 та № 9. Водій молоковоза протягом усього часу слідчих дій перебував на місці ДТП.

Андрія відспівували 5 лютого 2015 року в Преображенській церкві Львова. Поховали музиканта в родинному склепі на кладовищі у Брюховичах. 20 травня у Київському палаці спорту в Києві і 21 червня на Арені Львів у Львові було проведено концерти пам'яті Скрябіна. Разом із музикантами гурту Скрябін виконували пісні Кузьменка Святослав Вакарчук, Руслана, Сашко Положинський, «ТІК», «Авіатор», Арсен Мірзоян, Тарас Тополя, Марія Бурмака, Світлана Лобода, Ірина Білик, Дзідзьо та інші.

Андрій Кузьменко мав активну політичну позицію, яку часто висловлював в інтерв'ю. Він постійно допомагав бійцям АТО фінансово, також був відомий тим, що іноді приходив до лікарні, де лікувались бійці, і довго спілкувався з ними. Сам Андрій пояснював: після поранення боєць стає нецікавий державі, від нього всі відвертаються, тож вкрай важливо спілкуватись з ветеранами. Діяльність українських політиків постійно піддавалась критиці паном Кузьменком.

Андрій зняв кілька відео із зверненням до депутатів ВРУ. В них він їхав дорогами України, коментуючи те, що бачить за вікном. Зокрема, їх жахливу якість, ями, затопленість, відсутність ремонту тощо.

У 200  році був у складі партії «Команда озимого покоління».