23.10 – 97 років від дня народження Джанні Родарі (1920-1980).

Італійський письменник, журналіст.

Джованні Франческо Родарі народився 23 жовтня 1920 року в містечку Оменья (Північна Італія).

У дитинстві Джанні Родарі багато хворів, але наполегливо займався — вчився грати на скрипці, складав вірші, малював і мріяв стати знаменитим художником.

Батько хлопчика був булочником, і помер коли синові виповнилося 10 років. У сім’ї настали важкі дні. Щоб прогодувати сім’ю (у Джанні було ще два брата — Чезаре і Маріо), мати влаштувалася працювати служницею в багатий будинок.

Вчитися Джанні Родарі довелося в духовній семінарії — там не тільки вчили дітей бідняків, але ще і безкоштовно годували й одягали.

Закінчивши семінарію в 1937 році, він був змушений був працювати учителем в початковій школі і одночасно відвідував лекції на філологічному факультеті Міланського університету, займався самоосвітою.

Джанні Родарі подобалося працювати з дітьми, він придумував для своїх учнів забавні і повчальні історії. Його вихованці будували будиночки з букв, разом з учителем складали казки.

Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від служби через погане здоров’я. Після смерті двох близьких друзів і ув’язнення брата Чезаре в концентраційний табір, він став учасником Руху Опору, в 1944 році вступив до Італійської комуністичної партії.

У 1948 Родарі став журналістом в комуністичній газеті «Уніта» (L’Unita) і почав писати казки для дітей.

У 1950 партія призначила його редактором щойно створеного щотижневого журналу для дітей, «Піонер» (Pioniere) в Римі.

У 1951 Родарі опублікував першу збірку віршів, «Книжка веселих віршів», і своій найвідоміший твір «Пригоди Чиполліно».

У 1952 році Джанні Родарі вперше приїхав в СРСР, де потім бував неодноразово.

У 1953 році він одружився на Марії Терезі Феретті, через чотири роки у них народилася дочка Паола. У 1957 році Родарі здав іспит на звання професійного журналіста, а в 1966-1969 роках не публікувати книг і лише працював над проектами з дітьми.

У 1970 році письменник отримав престижну премію Ганса Християна Андерсена, яка зробила його всесвітньо популярним.

Після «Піонера» Родарі працював в журналі для юнацтва «Авангард», потім він перейшов в масову ліву газету «Паезе сірка», де до кінця життя працював літературним співробітником.

Родарі написав багато різних віршів і такі казки: «Пригоди Блакитної стріли» (1952), «Джельсоміно в Країні брехунів» (1959), «Казки по телефону» (1961), «Торт у небі» (1966) та ін.

Помер Джанні Родарі від важкої хвороби 14 квітня 1980 року в Римі