Крізь вічність із ясних зір і свічадо тихих вод в усій земній красі та зболеній печалі світить нам материнський образ нашої України. Багато поколінь пішло на страждання, муки, смерть, щоб засвітилася зірка вільної, незалежної суверенної Держави нашої, яка вже впродовж 26  років, існує, встає на ноги, розправляє крила, займає належне їй місце серед світових держав.

Маючи свою державу, ми повинні пам’ятати, що для того, щоб синьо-жовтий Державний Прапор України вільно тріпотів над державними установами і закладами та вирізняв український народ серед інших, поклали свої голови мільйони українців. І найбільша заслуга в цьому тих, хто поліг за неї в середині минулого століття, тих замордованих у в’язницях і на каторжних роботах у 60-80-ті роки.

13 жовтня,  в переддень захисника Вітчизни та українського Козацтва,  в актовому залі Плугівського НВК І-ІІІ ст.. зібралися учні школи на виховний захід «Зродились ми великої години»,  для того, щоб вшанувати пам'ять вояків Української  Повстанської Армії,  армії, яка не має аналогів у світовій історії, армії, яка впродовж більше як 10 років вела нерівну героїчну боротьбу з ворогом, який переважав її в десятки чи в сотні разів, армії, яка вкрила себе невмирущою славою в боротьбі за створення Української незалежної держави і яка до цього часу цією державою належним чином не визнана.  Ведучі свята розповіли історію виникнення УПА, історію життя її засновників. Піснями та віршами прославили Романа Шухевича, Василя Кука, Євгена Коновальця, Степана Бандеру. Загиблих героїв пом’янули хвилиною мовчання. Зворушливо слухали школярі виступ Дацька Юрія Романовича. Його мама, Дацько Параскевія Іванівна, (колишня вчителька нашої школи),  була станичною з псевдонімом «Тиса». Історія УПА творилася  на її очах. Юрій Романович подарував педагогічному та учнівському колективам декілька історичних книжок про УПА та власну  збірку випусків повстанської газети «Оса». 

До присутніх звернувся місцевий парох о. Орест (Мельник), який наголосив про безмежну любов героїв-повстанців до рідної землі. Любов, яка змусила їх пожертвувати своїм життям заради волі і свободи. Заступник директора з НВР Цвігун О. Р. поділилася спогадами про свою першу вчительку Параскевію Іванівну, скромну, непримітну, добру, душевну,  згадала  її  настанови: «Любити свою рідну землю, свою Батьківщину.  Щохвилини  своїми добрими справами примножувати цю любов». 

Цікаву, змістовну, незабутню зустріч, а разом із нею урок пам’яті «Зродились ми великої години» підготували  педагог-організатор Віхаста З. В. та музичний керівник  Гучко Г. М.