1 листопада 1918 року належить історії. Нині цей день - спогад, наче прекрасний сон, що приснився нашому народові. Ми пам'ятатимемо про найкращий день історії Галичини, про день, коли над вежами міста Львова замайоріли синьо-жовті прапори. Про ці вагомі події розповіли нам учні  9-11 класів та вчитель історії Шибунька Богдана Михайлівна Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка під час уроку-спогаду «ЗУНР - українська держава новітньої доби», присвяченому відзначенню 99-ї річниці проголошення ЗУНР. «Важкий і тернистий шлях пройшла Україна, гірка доля впала на плечі українського народу. Протягом багатьох століть нашу землю терзали татари і монголи, австро-угорські та польські війська, червона російська чума. Але український народ знаходив у собі сили і знову вставав з колін, все робив для того, щоб звучала солов'їна українська мова, задушевна пісня, була воля і незалежність.

Не хочу я, щоби над рідним краєм

Наїзники стояли із нагаєм,

Щоб пили  кров і піт у хлібороба,

Розточували дух свої й чужі мікроби.

Я хочу, щоб прийшла жадана воля,

Щоб серце матері забилося без болю,

Щоб встала тут, де попіл і руїна,

Й подала руку сонцю Україна.», - такими словами розпочала урок Богдана Михайлівна.  Учні пригадали події ночі з 31 жовтня на 1 листопада у Львові, проаналізували внутрішню та зовнішньо-політичну діяльність Західно-Української Народної Республіки, відстежили героїчний шлях Української Галицької Армії, назвали причини поразки ЗУНР. Було переглянуто відеофільми «Коротка історія ЗУНР», «Проголошення ЗУНР. Внутрішня і зовнішня політика». Присутні вшанували пам'ять полеглих за волю України хвилиною мовчання.Урок закінчився виконанням пісні-гімну Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина похилилася».   Збройний виступ у Львові відновив і закріпив у свідомості українського народу святу традицію лицарського духу з княжих і козацьких часів, сповнив серце надією на єдину державу, бо трохи пізніше, 22 січня український народ святкував величне свято, а саме з'єднання ЗУНР та УНР в єдину суверенну республіку.Це один найяскравіший період побудови незалежної держави. Ми майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею здобутками підносьмо культуру, славмо її! Будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.