Ті чорні дні голодомору,

Мов рана, що не заживає,

Вони крізь час тривожить душу,

І спокою вона не має…

  Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі — України. Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок. Учні Боляновицької ЗОШ І-ІІ ст. Мостиського р-ну спільно з педагогом-організатором Каляманською Галиною Володимирівною теж не залишились осторонь Дня пам'яті. У школі відбулась лінійка-реквієм до Дня пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років та акція "Незабудка пам'яті". Учні вшанували пам'ять загиблих, на карту України прикріпили незабудки, як символ жертв геноциду. Діти зачитували вірші та епізоди з історії голодомору, переглядали відеосюжет із спогадів очевидців, у яких йшлося про те, як відбувалася колективізація, вивезення зерна і їжі за кордон.Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття присвятили хвилину мовчання. Також привернула увагу дітей книжкова виставка «Нам пам'ять дивиться у вічі»,  підготовлена бібліотекарем школи Заяць Ольгою Володимирівною. Тож у День памяті жертв Голодомору схилімо голови у молитві за наших предків, за багатостраждальну українську землю і з надією погляньмо у майбутнє.