Із матеріалів науково-методичного журналу «Вивчаємо українську мову та літературу», № 30 (С. 2-6) / 2017.

Огляд публікації «Формування національно-мовної особистості учня на уроках української мови та літератури» (автор публікації – Скрипка О. І.)  

У статті розглядається важлива проблема, що є особливо актуальною на сучасному етапі національного поступу, державотворення і освітнього розвитку України. Зокрема, наголошується на потребі формування національно-мовної особистості школярів на уроках української мови та літератури. Автором матеріалів деталізуються відповідні завдання, які у цьому контексті стоять перед інститутом освіти та педагогічною спільнотою, зокрема йдеться про:

- виховання у школярів поваги, зацікавленості до вивчення української мови як до надбання українського народу;

- розвиток і збагачення українського мовлення (перш за все акцентується на власне українській лексиці, оволодінні стійкими неподільними словосполученнями);

- формування умінь і навичок роботи з текстом як одиницею комунікації та як з продуктом мовлення;

- застосування повної інтеграції (наприклад, залучення необхідних відомостей з суміжних предметів);  

- організацієя систематичної розмовної діяльності учнів.

У науковій розвідці наголошується на чималому виховному потенціалі української літератури (скажімо, йдеться про відповідальну місію усної народної творчості як складника духовної культури суспільства), на дієвості естетичного впливу художнього слова на почуттєву сферу учнів, актуалізуються умови, що сприяють ефективному впровадженню проблеми - проблеми формування національно-мовної особистості школяра, зокрема на уроках словесності, визначаються вміння і навички, якими має володіти національно-мовна особистість в результаті відповідної та послідовної роботи наставника (педагога-словеника) та учня, адже, як слушно зауважує автор статті, - «переймаючись національною ідеєю через художнє слово, учні мають можливість споріднитися з духовною культурою свого народу, відчути свій зв'язок з його історичною долею та сьогоденням, водночас виховуючи в собі повагу до інших народів та їх культур».  

Висвітлюючи низку фактологічного, методичного та рекомендаційного матеріалу з означеної проблематики, автор статті також фіксує увагу педагога-словесника на конкретних етапах формування національно-мовної особистості:

• на першому етапі йдеться про організацію систематичної роботи на уроках з метою мовного вдосконалення;
• другий етап (репродуктивна діяльність) пов’язаний з виробленням умінь відтворювати мовні засоби (наприклад доповнювати висловлювання, та ін.);
• третій етап - етап продуктивної діяльності - передбачає формування і вдосконалення навичок творчого використання засвоєного мовного матеріалу як у системі письмового, так і усного (діалоги, монологи) мовлення.