Ой ішла колядка

                                                                                 вулицями міста,

                                                                                 у стрічках сріблястих,

                                                                                 в світлому намисті
Різдвяні свята – це пора, коли оновлюються наші душі, частіше починає битись серце, і кожен усвідомлює, що часу обмаль. А так багато треба встигнути! Плекаючи в собі любов Ісуса, співаючи коляди, згадуючи свій рід, ми неодмінно стаємо на краплю кращими, добрішими, а найбільше – вдячними Господу.Час невпинно біжить вперед, і від коляди залишається лише тиха мелодія, яка карбується в нашу пам’ять і вичікує свого звучання на наступний рік. Із цієї нагоди 04 лютого в храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці  відбувся фестиваль «Прощання з колядою», яке організував  настоятель храму, вчитель основ християнської етики Волицького НВК о. Іван Витрикуш.   Фестиваль розпочався з спільної молитви отців за Україну .У фестивалі взяли участь хорові колективи м. Мостиська   -  храм Вознесіння Господнього, регент - Ірина Іванчук. ; с. Липники -  храм  Покладення ризи Пресвятої Богородиці;  с Мостиська Другі -храм Св. ап. Петра і Павла; а також хор господарів храму  регент Жук М.М.; тріо сестер “Журавка” с. Вуйковичі, керівник  Шупяна Я.С. Милозвучно прозвучали колядки у виконанні дітей з парафії костелу св. Йосифа с. Тщенець , настоятель о. Анджей  Дравс. Діти – учні Волицького  НВК у ролі пастушків  - Чемерис Анастасія, Мусійовська Марічка, Чижовська Олеся, Козак Вікторія, Бубес Ілона  прославляли народження Ісуса Христа , а молоді щедрувальники  побажали миру і добра гостям і господарям храму. На завершення о. Іван подякував за щедру  і милозвучну коляду, вручивши усім учасникам  пам’ятні дипломиАтмосфера Різдва панувала впродовж фестивалю і, навіть, після завершення «Прощання з колядою» усі присутні мали можливість почастувати приготовленими  заздалегідь смаколиками – традиційними, смачними українськими пампушками. Отож нехай різдвяне чудо нас гуртує, посилає з неба Божу благодать, аби кожного року ми в мирі і спокої могли з радістю на устах промовляти:
                                  

                                     Величний день,          б’ють дзвони нині,
                                      Луна колядка в Україні.
                                      Земля слізьми перед Богом кається,
                                      І чутно скрізь: «Христос Рождається!»