Школа… Скільки радісного, веселого, повчального і, можливо, трохи сумного втілено в це коротке, але дороге,  для кожного з нас, слово.  Школа - це успіхи та невдачі, злети і падіння, перші уроки  життя і перше кохання, перше розчарування і перший вірний шкільний товариш. В першу суботу лютого в  стінах нашої школи пройшов традиційний вечір зустрічі з випускниками « Зустріч поколінь». На свято було запрошено випускників 1968,1978,1988,1998,2008 років випуску. Також на вечір завітали наймолодші випускники 2017 року.  Їх радо зустріли вчителі і теперішні господарі школи – учні. В цей суботній день  школу було  не впізнати, бо саме в цей час випускники почали з’їжджатися до свого другого рідного дому. Шквал позитивних емоцій, сльози радості, теплі товариські обійми, розповіді про своє минуле і сьогодення – все це наповняло стіни школи. Випускники, наче малі діти, раділи приходу своїх однокласників та зустрічі з першим вчителем та класним керівником. Для запрошених випускників педагогом-організатором Василиною Миколаївною Станько та  вчителем музики  Мирославом Степановичом Телесницьким  був підготовлений святковий концерт ,ведучими якого були  учні 10 класу Назар Осідач і Каріна Марко. Після символічної переклички з привітаннями  та побажаннями виступила директор школи Ірина Володимирівна Затинейко, яка розповіла, чим живе школа в даний час, чого досягнули і досягають учні школи в конкурсах, олімпіадах, культурних заходах. Концерт, який тривав близько двох годин, подарував гостям чимало приємних хвилин.  З віршованими привітаннями до гостей звернулись учні Павло Марків , Дмитро Гричук, Олена Чабан.  Учні 8 класу танцювали шкільний вальс. Пролунали  пісні у виконанні учениці 9 класу Марічки Галик «Спасибі вчителю», Юлії Павлишин і Максима Гаврилечка «Спасибі Вам, рідні вчителі »,а особливо вразили слухачів пісні у виконанні ансамблю «Джерельце» «А ми дівчата з України; «Зустріч випускників». Вчителем музики Мирославом Степановичом була виконана пісня «Випускниця», під яку учні 8 класу Юлія Осідач і Максим Козак танцювали вальс.Але головним на святі були розповіді – спогади випускників про цікаві й кумедні випадки із шкільного життя. Підсилювала емоції і враження під час виступів-спогадів фотопрезентація, яку підготувала Василина Миколаївна. Цікаво було спостерігати за обличчями  гостей – випускників під час перегляду старих світлин .З особливим трепетом відбувалися зустрічі з класними керівниками на годині спілкування  після концерту. На наш погляд, такі зустрічі просто необхідні, тому що:

                              Горять роки, та пам’ять не дрімає,

                               І щира вдячність у душі росте.

                                  Хто школу свою не пам’ятає,

                                    У того буде і життя пусте.