13.02 – 115 років від дня народження Жоржа Жозефа Крістіана Сіменона (1903-1989).

Франкомовний письменник бельгійського походження, один з найвідоміших представників детективного жанру в літературі.

Жорж Сіменон народився 13 лютого 1903 р.у бельгійському місті Льєж у сім'ї бухгалтера. Після смерті батька він працював продавцем у книжковому магазині, репортером у місцевій газеті.

Сім'я Сіменона не була заможною, тому його мати, Анрієтт Брюль, котра до заміжжя працювала продавцем в універсамі, здавала внайми кімнати студентам. 

Літературну діяльність розпочав як журналіст і письменник «розважального» жанру. Замолоду багато мандрував, регулярно публікував подорожні нотатки і нариси про Європу та Африку.

Почав публікуватися у 1921 p., і його тодішні твори фахівці класифікують як «паралітературу». Провідними у романах Сіменона того періоду є теми еротики і галантних взаємин між коханцями. Цим книгам властиві надуманість ситуацій і психологічних мотивацій, брак конфлікту і яскравих літературних типів. Нерідко Сіменон писав ці романи у гумористичному нурті, завжди ховаючись під псевдонімом.

Із 1923 до 1931 pp. Сіменон написав 181 розважальний роман, 1075 оповідань для дорослих і 150 — для дітей. Згодом письменник зізнався: «Мене такі романи навчили того, як не слід писати».

У 1922 р. Сіменон одружився зі своєю землячкою і художницею Тіжі. Друга світова війна застала Сіменона у Франції. Влітку він переїхав із дружиною і народженим у квітні первістком Марком у селищі Ніель-сюр-Мер і пробув у Франції всю війну.

Восени 1945 p. Сіменон вирушив у Нью-Йорк, де його творчість добре знали і де він одразу став «модним» письменником. Коли виникла необхідність у послугах секретарки, Сіменону порекомендували 20-літню канадійку Деніз Віме, у яку він закохався з першого погляду. На той час письменник уже давно фактично не жив із дружиною. З неабиякими труднощами домігшись від дружини згоди на розлучення, Сіменон оформив шлюб із Деніз. В Америці у них народилися син Джонні та дочка Марі-Жорж.

У 50-х pp. до Сіменона прийшла світова слава: його обрали членом Бельгійської Академії, його твори мали незмінний успіх. У 1957 р. письменник разом із сім'єю оселився у невеликому швейцарському містечку Епаленж, що неподалік від Лозанни, щоби розпочати «нове життя» — тихе, усамітнене, спокійне. Проте у травні 1978 р. Сіменона спіткало велике горе: звела рахунки з життям 25-річна дочка Марі-Жорж. До самогубства її підштовхнула не лише успадкована по материнській лінії невиліковна хвороба, а й гнітюча атмосфера у сім'ї, спричинена виходом книжки «спогадів» Деніз Сіменон, котра хворіла на важку форму шизофренії. Сіменон після смерті дочки прожив ще одинадцять років і помер у Лозанні у віці 86 років.

Всесвітню славу Сіменон здобув на ниві детективної белетристики. У 1932 р. видавець.

А. Файяр уклав з Сіменоном контракт, за яким письменник зобов'язався створити серію книг про Мегре. Цикл відкривається романом «Петерлатиш» («Pietr-le-Letton», 1931). І невдовзі комісар Мегре став одним із найвідоміших героїв сучасної літератури. З Мегре, як стверджує Сіменон, починається «народний роман», який не зважає на індивідуальність автора, а відповідає комерційному попитові і створюється конвеєрним методом. Почасти саме цим пояснюється легендарна «плодючість» Сіменона, котрий протягом життя написав майже п'ятсот творів.