«У кожного своя доля,

І свій шлях широкий ...»

Т. Г. Шевченко

В Україні 14 березня 2017 р. вперше відзначали День українського добровольця з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичногго духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Сьогодні багато українських патріотів зупиняють ворога на Сході країни, на передовій, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Адже, добровольці – це люди, які не покладаються на державу, не чекають, коли їх покличуть, а роблять свій вибір, і зробивши його – діють...

З метою виховання в учнів патріотизму, шанобливого ставлення до учасників добровольчих формувань та поглиблення знань молоді про сучасну історію України 16 березня 2018 р. у ДНЗ «Львівське ВПХУ» відбулася зустріч з випускником 2008 р. випуску Ю. Тенетком – українським добровольцем, учасником бойових дій на Сході України.

До кабінету зайшов молодий хлопець – сильний, мужній, загартований життєвими випробуваннями, з щирим і доброзичливим поглядом з ледь помітними зморшками в кутиках очей...

Зустрілися учні з Юрієм як давні знайомі, адже зустрічаються вони не вперше. І педагоги, і учні радісно зустріли свого колишнього випускника як справжнього героя. Юрій не забуває рідне училище, адже на нього тут чекають, завжди зустрічають з радістю, поважають,...

До присутніх звернулась класний керівник Юрія Тенетка у 2007-2008 н.р. Сокіл Л.С., яка розповіла про соціально-економічну ситуацію в державі та феномен добровольства, який здавна притаманний українцям та закликала учнів ніколи не забувати про  важливий внесок наших хлопців, які сьогодні захищають країну.

Добровольчий рух дуже важливе значення мав на початку війни, адже добровольці не тільки пішли захищати свою землю, свої сім’ї усіх нас, але і своїм прикладом підняли моральний і бойовий дух української армії та самовіддано стримуючи агресора на Сході дали час та можливість для реформування української армії. Як показав час, сьогодні Україна має армію, адже її реформування було національним пріоритетом.    

Юра мало що старший за наших учнів, а вже встиг побувати на війні, - продовжувала Сокіл Л.С. Поряд зі мною стояв молодий хлопець з мужнім обличчям і лагідними очима... А йому тільки 27 років, чотири із яких провів на Сході... Добровольцем на Схід пішов Юрій у серпні 2014 р. Захищав нашу землю впродовж чотирьох років. Чотири роки – два слова, а за ними стоять чотири роки життя молодого хлопця, який пішов у 23 роки захищати Вітчизну. Пішов юним хлопцем, а повернувся молодим чоловіком, загартованим у жорстоких боях. Пішов захищати нас, не думаючи про виклики, які йому готує доля. Адже, у кожного своя життєва дорога і вона готує кожному свої випробування. І хочеться пройти їх з гідністю. Юрі це вдалося.      

З глибоким сумом в очах боєць ділився з учнівською молоддю спогадами, розповідав учням, що пережив за час, проведений на Сході України. У 2014 р. ми підійшли до межі, за якою немає майбутнього для України, - продовжував далі Юра. Це був час вкрай важливий для Батьківщини. І я зробив свій вибір – став добровольцем. Адже, добровольчий рух – це порив людей до кращого життя, до свободи. Відомо, що свобода людям не дається задарма. Ціна її висока. За неї платиться власним життям, - продовжував далі учасник АТО. Адже сьогодні найбільший злочин – це байдужість і бездіяльність.

Юрій Тенетко був надзвичайно скромним юнаком впродовж навчання в училищі, таким він є і сьогодні, скромно розповідає присутнім про бойові будні... Там усе по-справжньому, там усе без фальші, - пригадував наш випускник.

Заступник командира взводу батальйону особливого призначення «Львів» Юрій Тенетко у доступній формі розповів учням про життя на війні, про  солдатську єдність, говорили хлопці про військові будні та про допомогу волонтерів.

Учасник АТО неохоче згадував подробиці бойових операцій, але вдячний за теплу зустріч у рідному училищі. Юрію подарували картини, намальовані для нього ученицями групи №202 ДНЗ «Львівське ВПХУ», Шашуркіною Христиною та Строгецькою Марією під керівництвом викладача рисунку та живопису Сторожук Надії Богданівни. Юра подякував за творчі роботи та підтримку, яка для нього є надзвичайно важливою. Ветеран АТО не поїхав на заробітки, а залишився в Україні, продовжує її розбудовувати, працюючи інспектором-криміналістом слідчого відділу Національної поліції у Львівській області, таким чином Юрій реалізував себе у цивільному житті.

Юра побажав учням бути працьовитими та чесними у всьому, подякував працівникам училища за працю, вкладену у виховання молоді. Присутні слухали зворушливі слова подяки, а мені спали на думку рядки Т. Шевченка: «У кожного своя доля і свій шлях широкий...».

Завершилась зустріч фотографією на пам’ять та побажаннями Юрію здоров’я, щастя, миру. Такі зустрічі сприяють вихованню в молоді національної свідомості та відповідальності, гордості за наших випускників-захисників і назавжди залишаться в пам’яті учнів та стануть справжніми уроками життя...