У суботу, 31 березня, у Львівському національному університеті імені Івана Франка стартувало Пленарне засідання XXIX Наукової сесії Наукового товариства імені Шевченка. Творчість Кобзаря та низка актуальних суспільних питань об’єднали членів НТШ, представників влади та громадськості.

Участь у заході взяв голова Львівської ОДА Олег Синютка. У вітальному слові очільник області відзначив важливий внесок НТШ у розбудову незалежності України та наголосив на тих викликах, які сьогодні стоять не лише перед літературним середовищем, а й усім суспільством.

«Під час свого заснування НТШ дало великий поштовх, який потім перетворився у відродження України і врешті-решт здобуття Україною незалежності. Спочатку Україна була проголошена державою, і на фоні цих паростків незалежності відновлено було НТШ. Сьогодні ми маємо новий етап і на нас лежить велика відповідальність. Дуже важливо розуміти, щоб без озброєної, нагодованої та одягненої армії не можна говорити про українську науку, адже в Російській імперії українська наука ніколи б не розвивалась. Сьогодні ми маємо боєздатну армію, яка здатна мобілізуватись у найкоротші терміни та захистити українських громадян. Також сьогодні ми маємо завдання вибудувати дієздатні та професійні інституції української держави, і тут важлива допомога. Ваші думки та переконання необхідні суспільству, адже від нашої активної позиції та участі в суспільному житті залежить майбутнє України», - наголосив Олег Синютка.

В межах засідання свої доповіді презентували Михайло Шалата, Сергій Світленко, Микола Литвин, Іван Монолатій, Григорій Никифорчин, Наталія Хобзей. Серед тем – козаколюбство у поетичній творчості Тараса Шевченка, Західно-Українська Народна Республіка в контексті європейської геополітики, а також життя і творчість Олега Романіва та Олекси Горбача.

Також усі охочі мали змогу ознайомитися з науковими та науково-довідковим виданнями Наукового товариства імені Тараса Шевченка на виставці, розгорнутій у фойє Львівського університету.

Довідково:

Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ) – перша українська національна академія наук. Товариство створене в 1873 році у Львові за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України, розшматованої на той час двома чужинецькими імперіями – Росією та Австро-Угорщиною. Об'єктивні передумови для виникнення Товариства в столиці Галичини створював стимульований Шевченковою духовною спадщиною поступ українського національного відродження за обставин заборон українського розвитку на теренах царської Росії (зокрема після Валуєвського циркуляру 1863 р.) та більш ліберального ставлення до українства в Австро-Угорській імперії. Це була перша в українській історії суспільна установа, яка, сповідуючи Шевченкові ідеї служіння Україні, присвоїла собі Його ім'я (початкова назва інституції – Товариство ім. Шевченка).

Після першого етапу розвитку, пов'язаного з розбудовою видавничої літературної діяльності, Товариство за оновленим статутом, прийнятим у 1892 р., перетворюється в справжню багатопрофільну академію наук (з незмінним пріоритетом до проблем українознавства).

Упродовж більшої частини історії НТШ його структуру визначали три секції: Історично-філософська, Філологічна та Математично-природописно-лікарська. Від 1892 р. з появою першого тому «Записок НТШ», а далі й інших серійних наукових збірників, розпочалася наукова розбудова Товариства. Особливий науковий та організаційний поступ здійснено під головуванням Михайла Грушевського (1897-1913): великого розмаху набрав випуск численних серійних і монографічних видань, придбано декілька великих будинків, розпочато створення музеїв, бібліотеки та архівів. Академічний статус Товариства закріплено запровадженням елітарного корпусу провідних вчених – дійсних членів НТШ, до якого, крім видатних подвижників української науки, приєднано велику когорту славетних вчених Європи. У цей період з'явилось ряд фундаментальних збірників та монографій, пов'язаних зі студіями української історії, словесності та етнографії (зокрема багатотомна «Історія України-Руси» Михайла Грушевського). Інтелектуально-організаційне осердя НТШ в період тогочасного дуже плідного етапу діяльності Товариства створювала «золота трійця» в особі Михайла Грушевського (голова Товариства, історик), Іван Франко (голова Філологічної секції) та Володимир Гнатюк (науковий секретар, наукові зацікавлення – фольклор і етнографія).

Перша світова війна радикально змінила долю НТШ. В час нетривалої російської окупації Львова (1914-15) Товариство було закрите, знищені його колекції та друкарня. Також наступне післявоєнне відродження НТШ проходило в умовах польських репресій та економічної дискримінації. Проте Товариство продовжувало свою діяльність, виходили «Записки НТШ» та інші збірники. Набули значної ваги наукові напрямки, пов'язані зі стислими науками, формувалися нові музеї та природні заповідники. Вийшла друком перша Українська Загальна Енциклопедія. Набула особливого світового значення бібліотека україніки НТШ.

У 1940 році, після приходу у Львів більшовиків, Товариство було розгромлене, його музеї та колекції розчленовані між різними установами, окремі діячі репресовані та навіть фізично знищені (Р. Зубик, К. Студинський, П. Франко, В. Старосольський, І. Фещенко-Чопівський). Проте вже після війни численні діячі НТШ, що подалися в еміґрацію, на своєму з'їзді в Баварії у 1947 р. відновили діяльність НТШ. У зв'язку з міграцією переміщених осіб у різні країни вільного світу в діаспорі утворилося чотири краєві центри НТШ: в США (з 1947 р.), Канаді (1949) та Австралії (1950); західноєвропейський осередок НТШ переселився в Сарсель під Парижем, де під проводом проф. В. Кубійовича сформувався Інститут Енциклопедії Українознавства. Упродовж останніх п’ятдесяти років діаспорні крайові Центри НТШ достойно представляли у світі вільну українську науку, в першу чергу українознавство.

В період так званої перебудови і з наближенням розвалу СРСР вчені Львова 21 жовтня 1989 р. відновили діяльність НТШ в Україні, як суспільного сектора української науки. Упродовж років нової Української незалежності НТШ перетворилося в загальноукраїнську суспільну академію з центром у Львові. Діяльність Товариства охоплює 6 наукових секцій та 35 комісій, а також 15 територіальних осередків, переважно в обласних центрах України. У частково відзисканих будинках розташована адміністрація Товариства, бібліотека, сесійні приміщення, Дослідно-видавничий центр НТШ, що включає комп'ютерний осередок, друкарню та «Українську книгарню наукового Товариства ім. Шевченка». Найвагомішим здобутком відродженого Товариства є активна видавнича діяльність, вона включає випуск численних серійних видань, зокрема «Записок НТШ».