02 квітня 2018 року учителі трудового навчання на курсах підвищення кваліфікації опановували основи освіти для демократичного громадянства.

Переглянули відеоролик про проект DOCCU, ознайомилися з освітньою платформою «Живемо в демократії», її ресурсами та можливістю їх застосування на уроках трудового навчання і технологій. Доцент кафедри життєвих компетентностей Кудрик Л.Г. розповіла про швейцарсько-український проект «Розвиток громадянських компетентностей в Україні», про особливості навчання «про» демократію, «для» демократії, «через» демократію. Педагоги малювали, відтворювали у рольових іграх, дискутували, писали про те, якою має бути демократична школа і яка їхня роль у процесах демократизації освіти в Україні.

Ось деякі фрагменти їх роздумів:

«В демократичній школі не можна тиснути на дитину та застосовувати насилля, якими б хорошими намірами вчитель не керувався. Демократична школа виховуватиме ефективних та відповідальних громадян. В демократичній школі вчитель є партнером, який має досвід, знання та прагнення допомогти учневі в опануванні знань і життєвих компетентностей. Я як вчитель для розбудови демократії в школі буду дотримуватись основних прав людини, які гарантовані Конституцією України, а саме – повага людської гідності (невід’ємна ознака цивілізованого суспільства), всі люди народжуються вільними і рівними…»(Шпінь Людмила).

Розмірковували також про толерантність, доброту, моральні засади демократичного суспільства, розкривали творчий потенціал, розвивали креативність, пишучи «Монолог живого поняття»:

«Толерантність

Зелена галявина, посеред якої деревце. Довкола нього сидять люди і дивляться на велике стигле яблуко, яке висить на гілці. Воно розмальоване природою у різні барви – жовта, зелена, червона…

Одна людина вигукує:

• Яблуко зелене!

Інша заперечує:

• Яблуко червоне!

З усіх боків чути вигуки:

• Ти помиляєшся!
• В тебе поганий зір!
• Ти обманюєш!

Висновок: У кожного може бути своя власна точка зору, власна думка, яка може не збігатися з іншими думками. Але кожен повинен пам’ятати про важливість прийняття погляду іншої людини, тобто бути толерантним» (Вах Ірина).

«Доброта

Я живу щасливо, тому що я доброта. Дарую всім, що можу подарувати, тобто те, що  нікому не принесе шкоди. Але бувають різні люди: хто вдячний, хто нехтує, хто використовує у своїх цілях. Але я щаслива тим, що дарую людям, можливо, прийде час, і хто використовував мене – зрозуміє це. Все покаже час, але я дарую все-таки людям добро, тому що добро – це також і любов. Вони крокують разом.

Життя потрібно прожитии так, щоб нікому не зробити зла, щоб пізніше не каятись, щоб не було пізно, а це означає – завжди творити добро» (Михайлюк М.)