26 квітня 1986 року... Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.  Саме в цей день сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (якщо можна так сказати), вибухи були не ядерними, а хімічними - наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.   Саме тому 26 квітня 2018 р. Вихосвателі  7-х класів Бориславської ЗСШ-інтернату Женчак Л.Л.та Гайгель О.В. провели круглтй стіл «Чорнобиль – трава полинова», на якій розширили знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосили про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповіли про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, підкресливши, що  чужої біди немає.                                                      

Хоча Чорнобильська катастрофа вважається трагедією українською (внаслідок аварії постраждали 12 областей України), офіційні дані свідчать, що 70% радіації отримала Білорусія: постраждала п’ята частина сільськогосподарських територій, а сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитовидної залози. У білорусів також є зона відчуження, яка сьогодні сягає більше 4 000 км.                                                             

Учні 7-х класів своїми розповідями повернули нас у трагічну ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли над четвертим реактором Чорнобильської АЕС спалахнуло полум'я страшної біди. Діти стали очевидцями цих страшних подій, переглянувши документальний     фільм "БільЧорнобиля".                                                                                  

Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобиля, про яку з болем і сльозами згадуємо нині. І хочеться, щоб більше ніколи і ніде у світі не повторилося подібне лихо.                                                                                               

ГайгельО.В.,  Женчак Л.Л.,вихователі.